Справа № 1-381/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2010 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
при секретарі Гайдукова Н.А.,
з участю прокурора Роман В.М.,
захисника ОСОБА_1,
представника служби у справах дітей ОСОБА_2,
законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 України, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня 11 класу Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ст. непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 України, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.04.2010 року, близько 22.00 год. в с. Тарасівка, за попередньою змовою і в групі між собою та неповнолітнім ОСОБА_5, матеріали відносно якого направлені в суд для вирішення питання про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з метою вчинити крадіжку, шляхом вільного доступу, через отвір у дерев’яній стіні проникли в складське приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_3 і належить Тарасівській філії ВАТ «КЕВРЗ» звідки таємно викрали бувші у використанні запчастини, а саме: десять канатних блоків, вартістю 800 гривень кожен на суму 8 000 гривень, велику циліндричку, вартістю 800 гривень, серцевину радіатора, вартістю 500 гривень, радіатор Т-74, вартістю 700 гривень, два кривошипа направляючого колеса ТДТ-55, вартістю 300 гривень кожен, на суму 600 гривень та три катки, вартістю 200 гривень кожен на суму 600 гривень, чим завдали Тарасівській філії ВАТ «КЕВРЗ» матеріальної шкоди на загальну суму 11200 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, суду повідомив, що одного дня під час розмови з своїми друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_4 розповів про те, що познайомився з хлопцем на ім’я ОСОБА_3, який питався у нього чи знає він когось, хто продає металобрухт і на майбутнє залишив йому свій мобільний телефон. Через деякий час, а саме 27.04.2010 року зустрівшись, вони знову згадали про ОСОБА_3 і всі разом вирішили пройтись по селу та смітниках, щоб знайти металобрухт і в подальшому його продати ОСОБА_3, однак нічого не знайшли. Тоді, ОСОБА_5 запропонував їм піти до гаражів, які належать Тарасівському лісгоспу і звідти викрасти металеві запчастини до вантажних автомобілів, так як знав, що вони там знаходяться. Вони погодились і узгодили час, коли зустрінуться, а саме на 22.00 год. Так, близько 22.00 год., вони зустрілись і пішли до тильної сторони даних гаражів та через отвір, який вже був у дерев’яній стіні проникли в приміщення гаражу і винесли звідти металеві запчастини до вантажних автомобілів та склали, неподалік в кювет біля центральної дороги. Після цього, ОСОБА_4 дав йому номер мобільного телефону ОСОБА_3 і він зателефонувавши останньому повідомивши, що має продати металобрухт та домовились, що він одразу приїде за ним. При цьому, він пояснив ОСОБА_3 дорогу, як той має їхати. Після опівночі, близько 1 год. 00 хв., ОСОБА_3 приїхав на автомобілі білого кольору з причепом, і з ним був ще один хлопець, який знаходився за кермом. Вони погрузили викрадені металеві запчастини на причіп автомобіля, а потім розійшлися по домівках. За дані запчастини ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 500 гривень, які в подальшому йому повернув. Просить його суворо не карати, так як думав, що бере металобрухт, який нікому не потрібний.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні, свою вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що в с. Терново, випадково, познайомився з ОСОБА_7 і в ході розмови той його запитав, чи не знає він хто продає металобрухт та залишив йому номер телефону, на випадок, якщо хтось буде продавати. Через деякий час він про це розповів своїм друзям ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Пізніше, 27.04.2010 року вони згадали знову про ОСОБА_3 та вирішили пройтись по селу і смітниках, щоб знайти металобрухт і в подальшому його продати ОСОБА_3, але нічого не знайшли. Тоді ОСОБА_5 сказав їм, що можна зайти до гаражів, які належать Тарасівському лісгоспу і звідти взяти металеві запчастини до вантажних автомобілів, так як бачив, що вони там знаходяться. Вони погодились на дану пропозицію і узгодили час, коли зустрінуться та підуть до гаражів, а саме на 22.00 год. Близько 22.00 год., вони зустрілись і пішли до тильної сторони одного з гаражів та через отвір, який був у стіні проникли до складського приміщення, звідки почали виносити металеві запчастини до вантажних автомобілів та поскладали їх в кювет біля центральної дороги. Після цього, він дав ОСОБА_3 номер мобільного телефону ОСОБА_3 і він зателефонувавши тому, повідомивши, що має продати металобрухт та домовились про те, що ОСОБА_3 одразу приїде за ним. При цьому, він пояснив ОСОБА_3, де зустрінуть його. Коли, близько 1 год. 00 хв. ОСОБА_3 приїхав ще з одним хлопцем, який був за кермом автомобіля білого кольору з причепом, вони погрузили викрадені металеві запчастини на причіп автомобіля і ОСОБА_3 йому особисто дав за них 500 гривень. Тоді ОСОБА_7 поїхав в напрямку с. Нересниця, а вони розійшлися по домівках. Просить його суворо не карати, оскільки вважав, що забрав з гаражів запчастини, не придатні для використання.
Крім визнання вини підсудними: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину, їх вина стверджується іншими доказами по справі.
Так, ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що зустрівшись з своїми друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в ході розмови ОСОБА_4 розповів про те, що познайомився з молодим хлопцем на ім’я ОСОБА_3, який питався у нього чи знає він когось, хто в с. Тарасівка продає металобрухт і залишив йому свій номер мобільного телефону на випадок, якщо хтось продаватиме металобрухт. 27.04.2010 року він з ОСОБА_3 пішов до ОСОБА_4 і вони згадали про ОСОБА_3 та вирішили пройтись по селу, щоб знайти металобрухт і в подальшому його продати ОСОБА_3, однак нічого не знайшли. Тоді, він запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_8 піти до гаражів, які належать Тарасівському лісгоспу і звідти взяти металеві запчастини до вантажних автомобілів, так як коли проходив повз них, то бачив запчастини. Близько 22.00 год. цього ж дня, вони пішли до тильної сторони одного з гаражів та через отвір, який був у дерев’яній стіні проникли в приміщення гаражу і винесли звідти металеві запчастини до вантажних автомобілів та склали в кювет біля центральної дороги. Після цього ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що має продати металобрухт та запропонував йому відразу приїхати за ним. 28.04.2010 року, близько 1 год. 00 хв., ОСОБА_3 приїхав ще з одним хлопцем, який був за кермом автомобіля білого кольору з причепом і вони погрузили викрадені металеві запчастини на даний причіп, а потім розійшлися по домівках.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що по сусідству з нею проживає ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і як сусіди характеризуються з позитивної сторони. Вони навчаються в Тарасівській ЗОШ,, а у вільний час допомагають батькам по господарству. Їй невідомо, що спонукало ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до крадіжки запчастин, про яку вона дізналась від односельчан.
Свідок ОСОБА_10 на досудовому слідстві пояснив, що працює на посаді директора Тарасівського ЛДК філії КЕВРЗ, а 28.04.2010 року, близько 2 год. йому повідомили, по телефону, що з складських приміщень, очолюваного ним підприємства, невідомі особи здійснили крадіжку. Тоді він про це повідомив працівників міліції і вирішив особисто туди поїхати та подивитись, що відбувається. Їдучи центральною дорогою побачив зустрічний автомобіль та подумав, що можливо на ньому їдуть особи котрі вчинили крадіжку. Він зупинив даний автомобіль та побачив на його причепі запчастини, які зберігались в складських приміщеннях, при цьому запитав хлопців, які в ньому знаходились звідки в них дані запчастини, на що ті відповіли, що придбали їх у молодих хлопців. На це приїхали працівники міліції і він повідомив їх про те, що в причепі знаходяться викрадені з гаражів автозапчастини до вантажних автомобілів. Тоді написав заяву і працівники міліції поїхали з вказаними особами в м. Тячів для відібрання пояснень.
(а.с. 92-94)
Під час досудового слідства ОСОБА_7 пояснив, що в квітні місяці в с. Терново він познайомився з ОСОБА_3, який проживає в с. Тарасівка та в ході розмови з ним говорили про металобрухт. Після цього він залишив ОСОБА_4 номер телефону і сказав, якщо йому буде відомо, що хтось буде хотіти продати металобрухт то, щоб він зателефонував йому. 27.04.2010 року йому зателефонували та повідомили, що телефонують з с. Тарасівка з приводу металобрухту. Дана особа його запитала, чи може він зразу приїхати за металобрухтом. Погодившись він попросив свого товариша ОСОБА_11, щоб останній відвіз його на власному автомобілі «Фольксваген-Джета» в с. Тарасівка, так як сам вживав алкогольні напої. В с. Тарасівка їх зустрів ОСОБА_4 з двома хлопцями на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які погрузили йому на причіп металеві запчастини до вантажних автомобілів. За дані запчастини він дав ОСОБА_4 500 гривень, після чого вони розійшлися. Їдучи додому, по дорозі його зупинив незнайомий чоловік, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_12, директор Тарасівського лісгоспу і запитав в нього, звідки металобрухт, на що він відповів, що придбав його у молодих хлопців, а також сказав чи відомо йому, що це придатні до використання запчастини. Тоді до них приїхали працівники міліції.
(а.с. 85-87)
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_13 пояснила, що по сусідству з нею проживають сім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і як сусіди вони характеризуються з позитивної сторони, хуліганські дії за ними не спостерігались. ОСОБА_3 добрий хлопець, навчається в Тарасівській ОСОБА_14 ст., вдома допомагає батькам по господарству. Він виховується в нормальній, забезпеченій сім’ї.
(а.с. 119-120)
Ці пояснення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_13, у зв’язку з їх неявкою в суд були оголошені і досліджені в судовому засіданні.
Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 28.04.2010 року встановлено місце вчинення злочину.
(а.с. 5-7)
Згідно довідки філії Київського електровагоноремонтного заводу Тарасівського лісозаготівельного деревообробного комплексу, вартість викрадених 28.04.2010 року із складських приміщень запасних частин (б/у), а саме: блок канатний 7 тон 10 шт. по 800 грн., циліндричка велика 1 шт. по 800 грн., серцевина радіатора 1 шт. по 500 грн., радіатор Т-74 1 шт. по 700 грн., кривошип направляючого колеса ТДТ-55 2 шт. по 300 грн., катки 3 шт. по 200 грн. становить 11 200 гривен.
(а.с. 32)
Оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винні у вчиненні крадіжки бувших у використанні запчастин до вантажних автомобілів, з складського приміщення Тарасівської філії ВАТ «КРЕВЗ» що розташоване в с. Тарасівка по АДРЕСА_3 та кваліфікує їх дії за ч. 3 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно є неповнолітнім.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, суд не знайшов.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, який є молодого віку, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, суд не знайшов.
Незважаючи на те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вчинили тяжкий злочин, суд, враховуючи дані про особу винних, обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання і вважає за можливе прийняти рішення про звільнення їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Судових витрат не має.
Цивільного позову не заявлено.
Речові докази по справі, а саме: десять канатних блоків, одну велику циліндричку, одну серцевину радіатора, один радіатор Т-74, два кривошипа направляючого колеса ТДТ-55 та три катки, які передано на відповідальне зберігання під розписку директору Тарасівської філії ВАТ «КЕВРЗ» ОСОБА_10 слід повернути Тарасівській філії ВАТ «КЕВРЗ» як власнику.
Керуючись ст.ст. 104, 323, 324 КПК України,
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_3 залишити попередній – підписку про невиїзд.
ОСОБА_4 визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 залишити попередній – підписку про невиїзд.
Судових витрат не має.
Цивільного позову не заявлено.
Речові докази по справі, а саме: десять канатних блоків, одну велику циліндричку, одну серцевину радіатора, один радіатор Т-74, два кривошипа направляючого колеса ТДТ-55 та три катки, які передано на відповідальне зберігання під розписку директору Тарасівської філії ВАТ «КЕВРЗ» ОСОБА_10 – повернути Тарасівській філії ВАТ «КЕВРЗ» як власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з часу його оголошення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе