Справа 2-1854/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 вересня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Бутенко М.В.,

при секретарі – Бердичевській Г.А.,

за участю

позивача  ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору  купівлі – продажу нерухомого майна дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі – продажу нерухомого майна дійсним, в якому зазначив, що 23 квітня 1998 року на виконання біржового договору, зареєстрованого на товарній біржі  «Новий вік» 23.04.1998р. за № 1-202, ОСОБА_3, з одного боку, та він, ОСОБА_1, з іншого боку, уклали договір купівлі – продажу нерухомого майна,  відповідно до умов договору ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив квартиру загальною площею 41 кв.м.. розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Кошти за вказану квартиру у розмірі 8 839 грн., були отримані продавцем у касі Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської раді до підписання Договору.

Після укладення Договору він був виконаний в дійсності, а саме ОСОБА_3 передав квартиру і Позивач оселилися у квартирі та зареєстрував в Криворізькому Бюро технічної інвентаризації право власності на квартиру АДРЕСА_1.

На даний час позивач дізналася, що згідно чинного законодавства договір, укладений на товарній біржі, є недійсним, так як не додержано вимог ст. 215 ЦК України щодо його нотаріального посвідчення.

Працівники товарної біржі «Новий Вік» при посвідченні даного договору купівлі-продажу пояснили, що відповідно до ст.15 Закону України “Про товарну біржу” від 10.12.1991р. договори, зареєстровані на товарній біржі нотаріальному посвідченню не підлягають, про що також зазначено в самому тексті договору. Тобто сторони, укладаючи зазначений договір, не відмовлялися від його нотаріального посвідчення, а лише діяли згідно приписів ст.15 Закону України “Про товарну біржу ” від 10.12.1991р.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. При укладанні вищезазначеного договору сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне його виконання - продавці продали нерухоме майно і отримали гроші до підписання договору (про що зазначено в п. 3 договору), а покупець придбав нерухоме майно и заплатив за нього гроші.

До того ж, даний договір був зареєстрований у Комунальному підприємстві “Криворізьке бюро технічної інвентаризації ”. про За таких обставин є реальні підстави для визнання вищезазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.04.1998 року дійсним.

Визнання в судовому порядку вищевказаного договору дійсним надасть Позивачу можливість в подальшому користуватися усіма правами, якими наділяється власник майна, а саме - розпоряджатися ним на свій розсуд згідно вимог закону, в тому числі здійснити його відчуження.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, правом на участь у судовому розгляді не скористалися, заперечень проти позову та заяви про відкладення слухання справи не надали, суду надіслали заяву про погодження з позовом та просили слухати справу за його відсутністю.

Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає позовну заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

23 березня 1998 року на виконання біржового договору, зареєстрованого на товарної біржі   «Новий Вік» за № 1-202, ОСОБА_3, з одного боку, та позивач ОСОБА_1, з іншого боку, уклали договір Купівлі-продажу нерухомого майна,  відповідно до умов договору, ОСОБА_3 продал, а ОСОБА_1 купив квартиру загальною площею 41 кв.м.. розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Кошти за вказану квартиру у розмірі 8 839 грн., були отримані продавцем у касі Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської раді до підписання Договору.

Після укладення Договору він був виконаний в дійсності, а саме відповідач передав квартиру і Позивач оселився у квартирі та зареєстрував в Криворізькому Бюро технічної інвентаризації право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зазначений факт підтверджується: реєстраційним посвідченням Криворізького бюро технічної інвентаризації від 29.04.1998 p.

В подальшому даний Договір не був зареєстрований нотаріально, оскільки присутність відповідача при нотаріальному посвідченні було важко забезпечити. Відповідач ухилявся від нотаріальної реєстрації скаржачись на брак часу.

Звернутися до суду за захистом своїх прав вчасно позивач не мав можливості, оскільки він є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії і вимушений регулярно підтримувати стан свого здоров’я, проходити стаціонарне та санаторно-курортне лікування.

Відповідно до статті 47 Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року) якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно зі статтею 153 Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

В даному випадку ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, відчуження майна було проведено особами, які мали на це право.

За змістом частини першої ст. 334 ЦК України (в редакції 2004 року)- право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини третьої цієї ж статті право власності за договорам, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України ( в редакції 2004 року)якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

При укладанні вищезазначеного договору сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне його виконання, до теперішнього часу договір ніким не оспорювався, жодних претензій щодо виконання умов договору сторонами не пред’являлося.

            За таких обставин суд вважає можливим визнати вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрований 23.04.1998 року на товарної біржі «Новий Вік» за № 1-202  - дійсним.

    Керуючись ст. 47,154, ЦК України (в  редакції 1963 року) ст. 220, 334 ЦК України ( в редакції 2004 року), ст. ст. 10, 11, 60,130,174  ЦПК України, суд –

В И  Р І Ш И В:

      Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_3 та  ОСОБА_1 не квартиру загальною площею 41 кв. м., розташовану за адресою АДРЕСА_1, зареєстрований 23.04.1998 року на товарної біржі «Новий Вік» за № 1-202  - дійсним.

 .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, якщо рішення було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії рішення.

Головуючий-суддя М.В.Бутенко