Справа № 22ц-5285/10 Суддя 1-ї інстанції Ямкова О.О.
Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
У Х В А Л А
1 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Славгородської Н.П.,
суддів: Кушнарьової Т.Б., Довжук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали заяви
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2010 року
за заявою
ОСОБА_2
про визнання земельної ділянки такою, що належить йому на праві власності,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2010 р. ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою, в якій просив визнати земельну ділянку, що виділена для обслуговування індивідуального житлового будинку, такою, що належить йому на праві власності.
ОСОБА_2 посилається на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав йому та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності. 18 березня 1998 р. вони отримали державний акт на право сумісної власності на землю, на якій розташований будинок. 21 жовтня 2005 р., після смерті ОСОБА_3, він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину будинку. Оскільки в заповіті спадкодавця не була зазначена земельна ділянка, то на неї не було видано свідоцтво про право на спадщину і в переоформленні державного акту на землю йому було відмовлено. Земельна ділянка є прилеглою до житлового будинку, а тому, успадкувавши другу частину будинку, він фактично став володільцем всієї земельної ділянки, на якій розміщений будинок та господарські споруди.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2010 р. відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді та передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, посилаючись на її необґрунтованість, оскільки відсутній спір про право, а тому заява повинна розглядатись в порядку окремого провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається із змісту заяви ОСОБА_2, ним заявлені вимоги фактично про визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку окремого провадження.
Однак, справи про визнання права власності на майно розглядаються в позовному провадженні шляхом пред’явлення в суд позову.
То того ж, відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, які дані в п. 7 постанови № 7 від 16 квітня 2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» з послідуючими змінами, спори, пов’язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні.
Враховуючи викладене, суддя обґрунтовано на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України відмовив у відкритті провадження у справі.
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на відсутність спору є необґрунтованими, оскільки питання про право власності на майно вирішується лише в позовному провадженні.
Оскаржувана ухвала судді не є перешкодою для подальшого звернення за вирішенням даного спору до суду із позовною заявою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали судді.
Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді