Справа № 1-405/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    01 липня 2010 року                                                                             м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

    головуючої судді         Омельченко М.М.

    при секретарі             Комендат М.Р.

    за участю прокурора         Онищенка Р.А.

    потерпілої             ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -

встановив:

           Згідно виконавчого листа № 2-556 від 19.03.1998 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області ОСОБА_2 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менше 1/4 частини, починаючи з 11.03.1998 року та до досягнення нею повноліття.

    Однак, ОСОБА_2, починаючи з 01.09.1998 року від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) злісно ухилявся та ухиляється по цей час, офіційно не працевлаштований,  на обліку в центрі зайнятості не перебуває, будь-якої допомоги у матеріальному забезпеченні дитини не надавав та не надає по цей час, в результаті чого допустив заборгованість по аліментам у розмірі 21863,59 грн.

    Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що не платив кошти, оскільки не мав можливості цього робити через невеликі заробітки та відсутність постійно місця роботи, проте на час розгляду справи у суді він виплатив колишній дружині заборгованість по аліментам, з даного приводу з нею примирився, у зв’язку з чим просив кримінальну справу закрити.

    Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що вона довгий час не спілкувалась з колишнім чоловіком, не знала, де він проживає, вихованням та матеріальним забезпеченням їхньої спільної дочки займалась самостійно. Проте, на час розгляду справи в суді колишній чоловік ОСОБА_2 виплатив їй заборгованість по аліментам, з даного приводу вона до нього претензії не має, просила звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КК України, кримінальну справа закрити у зв’язку за примиренням, від цивільного позову відмовилась.

    Крім визнання ОСОБА_2 своєї вини, його винність у пред’явленому обвинуваченні підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі, які були досліджені в судовому засіданні, а саме: постановою про порушення кримінальної справи (а.с. 1); поданням відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції (а.с. 3); заявою ОСОБА_1 від 29.03.2000 року (а.с. 5); пропозицією-попередженням (а.с. 7); виконавчим листом Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.03.1998 року, (а.с. 9-10); копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с. 23), батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1; копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 24), довідкою-розрахунком заборгованості по аліментах (а.с. 26, 58); постановою про закриття кримінальної справи в частині пред’явленого обвинувачення щодо злісного ухилення від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, узв’язку з втратою виконавчого провадження (а.с. 65-66); постановою про закриття та порушення кримінальної справи (а.с. 67-68); постановою про виділення матеріалів з кримінальної справи для проведення додаткової перевірки (а.с. 89-90).

    Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, ОСОБА_2 грубо порушені обов’язки,  покладені на нього Конституцією України та сімейним законодавством як батька щодо утримання свої дочки до її повноліття, його дії судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

    Проте з урахуванням доводів клопотання підсудного та потерпілої, вислухавши думку прокурора, дослідивши письмові докази по справі, зважаючи на те, що злочини за ч. 1 ст. 164 КК України, якою передбачене покарання до трьох років обмеження волі, є злочином невеликої тяжкості, підсудний раніше не судимий, за місцем проживання має позитивні характеристики, примирився з потерпілою, повністю відшкодував їй заборгованість по аліментам, суд вважає, що кримінальна справа за обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, підлягає закриттю на підставі ст. 46 КК України.

Провадження по цивільному позову потерпілої ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки остання відмовилась від позову.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 7-1, 8, 282 КПК України, п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд, -

постановив:

    ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 164 КК України на підставі ст. 46 КК України, провадження у кримінальній справі закрити.

    Провадження по цивільному позову потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з підсудного на її користь 21863,59 грн. заборгованості по аліментам закрити.

    Арешт, накладений постановою від 17.05.2010 року ст. слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області на майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, яке зареєстроване на останнього в РЕВ ДАІ Києво-Святошинського району Київської області та майно, яке зареєстровано на ОСОБА_2 в БТІ Києво-Святошинського району Київської області, - скасувати.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд, - скасувати.

    Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом семи діб з дня її винесення.

            Суддя                     Омельченко М.М.