Справа № 2-330/10

         25.08.2010р.  

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 вересня 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Кошелюк Л.О.,

                при секретарі Сулеві Н.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду у Старовижівському р-ні про невиплату щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни,

                                                в с т а н о в и в :

    Позивачка ОСОБА_1 покликається на те, що є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04р. має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке протягом 2007-2010 р.р. не проводилось.

    Просить зобов’язати управління Пенсійного фонду провести нарахування та виплату належних сум, починаючи з 9.07.2007 року по даний час.

    Сторони у судове засідання не з’явилися. Є письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.

    Вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

    Відповідно до ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04р. ( з послід. змінами) позивачка є дитиною війни і має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ця обставина відповідачем не оспорюється у поданих запереченнях.

    Відсутність коштів у Держбюджеті не може ставитись у залежність скорочення соціальних гарантів  громадян. Бо це суперечить ст. 22 Конституції України, якою не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. І Європейський Суд з прав людини (справа „ Качко проти України”) також не приймає аргументів відсутності бюджетного фінансування, як на причину невиконання державою своїх зобов’язань.

    Крім цього, ст.3 вищезгаданого Закону зазначено, що державні соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами.

    І рішеннями Конституційного Суду від 9.07.07р. на 22.05.08р. визнавалися неконституційними  положення Закону „ Про державний бюджет” на 2007-2008р.р. якими зупинялася дія ст. 6 цього Закону.

    Судом встановлено, що у 2007-му році 10% підвищення проводилося лише інвалідам –дітям війни ( до такої категорії позивачка не відносилась). А з 1.01.08р. таке підвищення проводиться усім дітям війни, однак лише у розмірі 10%. Що суперечить ст.3 Закону „ Про соціальний захист дітей війни” і Конституції.

    Отже, дії відповідача є незаконними, а позов підставним бо ґрунтується на вимогах Закону. Але підлягає задоволенню в межах строку позовної давності, передбаченої ст. 256-257 ЦК України, та з врахуванням періодів за  рішенями Конституційного Суду України.                

    Керуючись ст. 10,15,60,212-213 ЦПК України, ст.3,6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р . (з послід змінами), суд –

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити частково.

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду у Старовижівському районі провести нарахування та виплату у користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ( встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) відповідно до ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” з 01.09.2007 року по 31.12.2007р. і з 22.05.2008року по 01.10.2010 року, з урахуванням виплачених сум.

    Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо протягом цього часу не поступить до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд апеляційна скарга.

СУДДЯ                                                                                                         Л.О.КОШЕЛЮК