Дело № 2- 4089                                                                                                                  

                        2010 рік

                                                                           Р І Ш Е Н Н Я                

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року                             Ялтинський  міський  суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого - судді Кайро І.А.

при  секретарі –  Рябцевої А.С.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

встановив:

    Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

    Вимоги мотивовані тим, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1.  Відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_2, яка розташована над її квартирою, та неодноразова затоплював водою її кімнату. Також відповідач ночами грає на піаніно та гучно слухає музику, про що вона робила йому зауваження. На її зауваження відповідач погрожував їй у тому числі і вбивством,  у зв’язку з чим вона зверталася до міліції та з відповідачем проводилися відповідні бесіди. 12 червня 2010 року відповідач знов кинув непогашений недопалок у вікно, який попав на пастельну білизну, яке сушилося на балконі та прожог її. З даного факту вона також зверталася до міліції та відповідача знов було попереджено про недопустимість такої поведінки. Більш того з вини відповідача у неї було два мікроінсульти, та погіршився стан її здоров’я. У зв’язку з викладеним нею було придбано ліків на 237 гривень 12 копійок.  більш того вищезазначеними діями відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у суму 1400 гривень.      

    Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, росив суд у задоволенні позову відмовити. Заперечення мотивовані тим, що його вини у заподіянні шкоди позивачу немає.  

    Дослідивши  надані  докази, вислухавши пояснення сторін,  суд вважає,  що  позов  підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Відносно  до ч. 1  ст. 1166  Цивільного  кодексу  України  майнова шкода, завдана  майну  фізичної  або  юридичної  особи  відшкодовується  в повному  обсязі  особою, яка  її  завдала.

При цьому судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_2, яка розташована над квартирою позивачки.

У відповідності до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 12 жовтня 2007 року позивачка ОСОБА_1 зверталася до міліції з заявою на неправомірні дії відповідача ОСОБА_2, у зв’язку з чим з останнім було проведено профілактичну бесіду.

    Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 16 червня 2010 року було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 бросає з свого балкону недопалки на білизну позивачки яке сушиться у неї на балконі. На підставі викладеного з ОСОБА_2 була проведена профілактична бесіда про недопущення протиправних дій у відношенні позивачки.

    При цьому позивачкою було надано відповідні квитанції на придбання лікарських препаратів на суму 237 гривень 12 копійок, яки вона змушена була придбати, оскільки у зв’язку з протиправною поведінкою відповідача  погіршився стан її здоров’я.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що у наслідок протиправних дій відповідача, позивачці було заподіяно матеріальну шкоду на суму 237 гривень 12 копійок.

Оскільки відповідач  в добровільному  порядку  не  відшкодував  завдану  ним  шкоду  позивачці, то сума 237 гривень 12 копійок  підлягає примусовому  стягненню  як  еквівалент  завданої  позивачці матеріальної  шкоди.  

Ґрунтуються  на правовій  основі  і  вимоги позивачки про стягнення  на  її користь  моральної  шкоди оскільки таке її право  передбачено  ч. 1  ст.  467  Цивільного  кодексу України,  згідно якої  моральна шкода, завдана  фізичній  або  юридичній  особі  неправомірними рішеннями, діями  чи  бездіяльністю, відшкодовується  особою,  яка її завдала, за  наявності  її  вини.

    Всі  складові передбачені вищевикладеною нормою закону для  відшкодування  моральної  шкоди  в конкретному випадку  наявні.

    Вирішуючи  питання  про розмір  моральної  шкоди  яку  належить  стягнути  з відповідача  суд  враховує, що  саме  за  виною  поведінки  відповідача  для  позивачки наступили  негативні  наслідки, яки виразилися у погіршенні стану її здоров’я, у зв’язку з чим вона повинна була витрати  значну  кількість  свого  часу на лікування,  зміни вся  на  деякий  час її  образ життя, вона  нервувала.

    З погляду  на викладене  суд  вважає , що  моральна  шкода  позивачці  повинна  бути  стягнена  в сумі 500 гривень.  Саме  така  сума  на  думку суду є рівнозначною компенсацією  позивачці за  завдану їй моральну шкоду.  

    Оскільки позовні вимоги позивачки задоволені частково, з відповідача на користь позивачки підлягають також стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст. 10,60,212-215  ЦПК України, ст.. 23,1167 ЦК України

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  у відшкодування матеріальної шкоди 237 ( двісті тридцять сім) гривен 12 копійок, у відшкодування моральної шкоди 500 ( п’ятсот) гривен, судовий збір у сумі 59 ( п’ятдесят дев’ять ) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 916 ( дев’ятсот шістнадцять) гривен  62 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди – відмовити.  

Рішення суду  може бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку  в Апеляційний суд  АРК  через  Ялтинський  міський  суд  в порядку  та строки  передбачені  ст.  ст. 294,  296  Цивільного процесуального кодексу  України

 С У Д Д Я –