Судове рішення #110144
Справа № 22-ц-1176/06

Справа № 22-ц-1176/06                                                             Суддя першої інстанції Міщенко Г.В.

Категорія 28                                                  Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 липня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                               Буренкової К.О.,

суддів:                                                              Козаченка В.І., Кутової Т.З.,

при секретарі судового засідання Негрун І.О.,

за участю: представника відповідача Орлової С.Ф. та третьої особи на стороні від­повідача ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (далі - ВАТ ЕК "Миколаївобленерго")

на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 17 квіт­ня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", редакції газети "Південна правда" та ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

01 жовтня 2004 року позивачка звернулась до суду з указаним позовом, в якому піс­ля уточнення позовних вимог зазначала, що протягом 2003 - 2004 років директор Березне­гуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" ОСОБА_3 неодноразово та безпідс­тавно розповсюджував недостовірну інформацію про неї та обзивав її "злодійкою", обви­нувачуючи у скоєнні злочинів яких вона не вчиняла.

Зокрема:

· в березні 2003 року на зборах трудового колективу вказаної філії ОСОБА_3 повідомив, що проти неї порушено кримінальну справу по звинуваченню у халатності і заподіянні підприємству значної шкоди. Хоча на той час кримінальна справа була пору­шена лише за фактом злочину, а не проти неї;

· 07 липня 2003 року ОСОБА_3, як директор цієї філії, у присутності інших працівників, при відсторонені її від посади, знову обізвав її "злодійкою" і заборонив впус­кати на територію підприємства;

· в лютому 2004 року в письмовій заяві до прокуратури Березнегуватського району ОСОБА_3 знову повідомив про неї негативну та недостовірну інформацію та обі­звав "злодійкою";

· 12 червня 2004 року газета "Південна правда" під рубрикою "Гаряча лінія" опублі­кувала статтю "На зв'язку - прокурор області", де оприлюднено телефонне звернення ОСОБА_3, як директора Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", до прокурора області, в якому він знову безпідставно звинуватив її у вчиненні злочину (під­робці документів та присвоєнні грошових коштів);

· 14 січня 2004 року ОСОБА_3 відрядив головного інженера Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" ОСОБА_2 до Дніпродзержинського енергетич­ного технікуму, в якому навчалиеь діти позивачки, де останній серед педагогів технікуму розповсюдив неправдиві відомості про вчинення нею злочинів.

 

В той же час, вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2004 року ОСОБА_1 виправдана від звинувачень у вчиненні злочину, передба­ченого ч. 2 ст. 367 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Посилаючись на викладені обставини і вважаючи, що діями відповідачів принижена її честь, гідність і ділова репутація та завдана моральна шкода, позивачка просила суд зо­бов'язати відповідачів вибачитись перед нею за завдану образу на зборах трудового коле­ктиву Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", а також стягнути з них на її користь в 5000 грн. моральної шкоди і судові витрати.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка відмовилась від своїх вимог до редакції газети "Південна правда".

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Березнегуватського районного суду від 17 квітня 2006 року по­зовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні частково.

Визнано такими, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, розповсюджені про неї директором Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" в зазначених випадках.

Зобов'язано ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" спростувати вказану недостовірну інфо­рмацію про позивачку на зборах трудового колективу Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" шляхом публічного вибачення в місячний термін після набрання рішенням суду законної сили.

Стягнуто з ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" на її користь 2000 моральної шкоди та су­дові витрати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 стосовно розповсюдження 14 січня 2004 року про неї недостовірної інформації ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційні скарзі представник ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", посилаючись на по­рушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення місцевого суду ска­сувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача та третьої особи, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення мі­сцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та остаточних позовних вимог, заявле­них позивачкою в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга під­лягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в частині її вимог щодо звернень директора Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" ОСОБА_3 до органів прокуратури, суд виходив із того, що він поширив у своїх зверненнях до прокурора Березнегуватського району, прокурора Миколаївської області та на зборах тру­дового колективу філії неправдиві відомості про позивачку, які порочать її честь, гідність і ділову репутацію, чим заподіяв їй моральну шкоду.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки во­ни суперечать нормам матеріального та процесуального права, а також обставинам спра­ви, що відповідно до пунктів 1 - 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування в цій частині оскаржуваного рішення і ухвалення нового.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові пра­ва якої порушено поширенням про неї недостовірної інформації, вправі вимагати в судо­вому порядку спростування такої інформації. Негативна інформація, поширена про особу вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила, не доведе протилежного.

Судовою колегією встановлено, що ОСОБА_3, як директор Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", у своїх зверненнях до органів прокуратури повідом­ляв про можливе порушення законів позивачкою та вимагав поновлення законності (а.с. 6 - 8, 18, 19 ). А потім, у квітні 2004 року, а не в березні, як вказувала позивачка, на зборах трудового колективу філії оприлюднив лист прокурора Березнегуватського району від 16 квітня 2004 року про те, що за результатами перевірки, проведеної стосовно ОСОБА_1, прокуратурою району 25 березня 2004 року порушена кримінальна справа за ознака­ми злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (а.с. 252,261, 311).

 

Компетенція органів прокуратури, а також порядок перевірки звернень громадян та посадових осіб цим правоохоронним органом, визначені законами України від 5 листопа­да 1991 року "Про прокуратуру", від 2 жовтня 1996 р. "Про звернення громадян", поло­женнями КПК України та іншими нормативними актами.

Вирішуючи спір, суд не врахував того, що не можна застосовувати ст. 277 ЦК Украї­ни у випадку, коли особа звертається до суду, іншого правоохоронного чи державного ор­гану, організації, наділених відповідно до закону владними повноваженнями, із заявою про неправомірні дії іншої особи, а цей орган чи організація мають повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, оскільки таке звернення для поновлення законності не є по­ширенням відомостей, як це розуміється у зазначеній статті.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що у зверненнях ОСОБА_3, як директора Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", до органів прокура­тури, щодо неправомірних дій ОСОБА_1, та його повідомленні трудовому колективу філії про результати таких звернень, відсутні факти поширення відносно позивачки недо­стовірної інформації. В зв'язку з чим зазначена частина її позовних вимог задоволенню не підлягає.

Крім того, задовольняючи позов ОСОБА_1 стосовно випадку від 07 липня 2003 року районний суд вважав доведеним, що в цей день у приміщенні Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" ОСОБА_3, у присутності інших працівників, при від­сторонені позивачки від посади, обізвав її "злодійкою".

Між тим, з таким висновком суду теж погодитись не можна оскільки він ґрунтується лише на суперечливих та не перевірених судом поясненнях самої позивачки та показах свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 З яких: перша - зацікавлена у вирішенні спору на свою користь, а інші - є колишніми працівниками Березнегуватської філії ВАТ ЕК "Миколаїво­бленерго", звільненими з роботи за ініціативою адміністрації, що викликає сумнів в їх об'єктивності.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що з 01 липня по 02 серпня 2003 року ОСОБА_3 перебував у плановій відпустці (а.с. 262). Його обов'язки виконував голо­вний інженер ОСОБА_6, який і відстороняв позивачку від посади за постановою слі­дчого прокуратури Березнегуватського району.

Допитані судом як свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 заперечили той факт, що 07 липня 2003 року ОСОБА_3 був у приміщенні вка­заної філії, приймав участь у відстороненні ОСОБА_1 від посади та словесно ображав позивачку.

Тому пояснення ОСОБА_1, покази ОСОБА_4 і ОСОБА_5 місцевому суду необхідно було оцінювати критично і в сукупності з іншими, наявними в справі доказами.

Однак, всупереч вимогам ст. 212 ЦПК України, яка зобов'язує суд оцінювати належ­ність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, районний суд не звернув уваги на такі вимоги закону та зазначені обставини справи, хоча вони мають суттєве значення для правильного вирішен­ня спору. В зв'язку з чим ухвалив помилкове рішення про задоволення цієї частини позо­вних вимог ОСОБА_1, використавши лише частину наявних у справі доказів і зверну­вши уваги на дійсні обставини справи.

Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, зробив висновки, які суперечать нормам матеріального та процесуального права, а також встановленим су­довою колегією обставинам справи, то таке рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову позивачці в задоволенні цієї частини її позовних вимог.

Відмова судом в задоволенні позову ОСОБА_1 стосовно розповсюдження ОСОБА_2 про неї 14 січня 2004 року недостовірної інформації сторонами не оскарже­на, тому судова колегія не перевіряє таке рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307, 309, 313, 314,316 ЦПК України, колегія суддів

 

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" задовольнити.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2006 року про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" та редакції газети "Південна правда" про захист честі, гідності, ді­лової репутації та відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ ЕК "Ми­колаївобленерго" та редакції газети "Південна правда" про захист честі, гідності, ді­лової репутації, відшкодуванні моральної шкоди та поверненні судових витрат від­мовити.

В решті рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:   підпис

Судді:     підписи

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація