Справа № 22ц-1256 Головуючий першої інстанції: Шкірай М.І.
Категорія: 29 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
УХВАЛА
Іменем України
18 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Буренкової К.О.,
суддів: Козаченка В.І.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Варміш О.С.,
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну договору найму житлового приміщення,
встановила:
В лютому 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про зміну договору найму житлового приміщення.
Позивач вказував, що з 18 вересня 2004 р. по 6 грудня 2005 р. перебував у шлюбі з відповідачкою, мають спільну дитину: сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження.
Відповідно до ордеру, виданого 9 листопада 2004 р. виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, на сім'ю з трьох осіб (на себе, дружину та сина) була отримана квартира АДРЕСА_1 в м. Миколаєва. її загальна площа - 55 м2, житлова - 32 м2., квартира складається з двох кімнат, площею 14 м2 та 18 м2.
Посилаючись на те, що відповідачка за комунальні послуги не сплачує, він є інвалідом другої групи, позивач просив змінити договір найму вказаної квартири, виділивши йому у користування кімнату Л-6 площею 14 м2, балкон Л-8, відповідачці з сином виділити у користування кімнату Л-5, розміром 18 м2 та балкон Л-9, також просить залишити у загальному користуванні кухню Л-4, коридори Л-1, Л-7, ванну кімнату Л-3, вбиральню Л-2.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2006 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, оскільки, на його думку, суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених вимог правильно встановив, що 9 листопада 2004 р. позивачу як наймачеві та членам його сім'ї: дружині ОСОБА_4 та сину ОСОБА_5 1995 р. народження була надана за ордером № НОМЕР_1 квартира АДРЕСА_1 в м. Миколаєві. Вказана квартира складається з двох кімнат, площею 18 м2 та 14 м2, кухні, двох коридорів, вбиральні, ванної кімнати. 6 грудня 2005 р. сторони розірвали шлюб.
Виходячи з наведених обставин та положень ст. 104, ч. 2 ст. 50 ЖК України про те, що не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими дев'яти років, крім подружжя, та відповідних положень підпункту 7 п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, суд правильно відмовив в позові, оскільки укладення відносно спірної квартири двох договорів найму, як того вимагав позивач, призвело б до спільного проживання в одній кімнаті відповідачки та їх сина, який є особою, старшою дев'яти років.
З урахуванням зазначеного колегія не може погодитись з доводами апелянта, тому що суд правильно застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку із чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.