Справа № 2-242/10

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м     У к р а ї н и

23 вересня 2010 року                                       смт. Шацьк          

Шацький районний суд Волинської області у складі

головуючого –                 судді Жевнєрової Н.В.,

при секретарі –                 Занюк О.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області про зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни,  

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з цивільним позовом до управління Пенсійного фонду України  в Шацькому районі Волинської області про зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії дитині війни.  

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є пенсіонером, має статус дитини війни, а тому користується правом на одержання відповідного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Протягом 2006 – 2007 років  вказане підвищення до пенсії йому не виплачувалось, а у період з 01.01.2008 року по даний час виплачується не в повному обсязі. Тому позивач просить зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату йому підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 08.09.2010 року включно.

У поданому суду письмовому запереченні на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи вимоги позивача безпідставними. Відповідач посилається на відсутність бюджетних коштів на виплату позивачу підвищення до пенсії, крім того, відповідач не є розпорядником коштів державного бюджету, а тому не є боржником у відношенні позивача; визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише у     ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» і воно підлягає застосуванню виключно щодо пенсій, призначених згідно з цим законом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, подав суду письмову заяву, у якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує з підстав, викладених у заяві, та просить його задовольнити.  

В судове засідання відповідач представника не направив, подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у письмовому запереченні на позов.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.  

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, має статус дитини війни і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 17.02.2009 року та довідкою Шацького управління праці та соціального захисту населення Шацької РДА, в якій зазначено, що особа має право користуватися пільгами відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 4, 5). 

Відповідно  до ст. 6 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як визначено ст. 3 цього закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Судом встановлено, що протягом 2007-2009 року та з 01 січня по 08 вересня 2010 року позивачеві нараховано і виплачено підвищення до пенсії як дитині війни управлінням Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області, де позивач перебуває на обліку. Тому суд вважає, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни згідно з вимогами закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вимоги позивача в частині зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року є обґрунтованими і відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача цей період є неправомірною.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якої  дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною та відповідно втратила чинність з дня ухвалення рішення, тобто з 22.05.2008 року. З цього часу почала діяти попередня редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому вимога позивача провести нарахування і виплату підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року є обґрунтованою і відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача за цей період є неправомірною.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних  соціальних   гарантій  на  2009-2010  роки,  що визначаються залежно від  прожиткового  мінімуму,  встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб, тобто Закон України «Про соціальний захист дітей війни».    

В ідновлена з 22.05.2008 року  редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, діяла протягом 2009 року та діє протягом 2010 року, і на ці роки її дію зупинено не було. Тому відмова відповідача у проведенні нарахування та виплати позивачу відповідного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 08 вересня 2010 року є неправомірною, а вимога позивача за цей період обґрунтованою.

Разом з тим, згідно з довідкою Управління пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області від 20.09.2010 року № 1030 протягом 2007 року позивачу  підвищення до пенсії не  виплачувалось, протягом 2008 року – у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком,  протягом 2009 року та з січня по серпня 2010 року – в сумі 49,80 грн.,  а  з 01 по 08 вересня – 13,28 грн. (а.с. 14). Тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 08.09.2010 року  включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Доводи відповідача щодо неможливості виплати позивачу підвищення до пенсії у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, суд не бере до уваги, оскільки реалізацію особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань. Тому посилання органу державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, є необґрунтованим.

Крім того, суд вважає, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ст. 1, 3 ст. 82 ЦПК України, враховуючи майновий стан позивача, суд дійшов висновку про  звільнення ОСОБА_2 від оплати судових витрат.  

На підставі викладеного, керуючись  статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218  ЦПК України, суд   

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Шацькому районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за періоди з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 08.09.2010 року  включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Головуючий                                                                      Н.В.Жевнєрова