Справа Мі 22 Ц-1046/ 2006 р.                       Суддя 1-й інстанції: Косяк В.В.

Категорія -26                                Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко 0.1

РІШЕННЯ

2006 р., липня    місяця, 19 дня  Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:           Вовненко Г.Ю.

суддів:                    Колосовського СЮ.

Галущенка О. І.

при секретарі:    Варміш О.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.07.2005 р.,  у справі за

позовом

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_1 про поновлення строку для прийняття спадщини та визнанняи за ними права на 1/3 частину грошових вкладів в порядку спадкування та за

зустрічним позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнанняи за ними права на 1/4 частину грошових вкладів в порядку спадкування,

встановила:

10.07.2005 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_1 про поновлення строку для прийняття спадщини та визнанняи за ними права на 1/3 частину грошових вкладів в порядку спадкування

Позивачі зазначали, що 19.01.2005 р., після смерті їх батька-ОСОБА_5, відкрилась спадщина до складу якої, входять вклади на рахунках в ММВ ВАТ "Державний ощадний банк України".

Вони та син спадкодавця від шлюбу з ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги, а тому мають право на зазначену спадщину у рівних частках.

Про наявність вкладів їм стало відомо після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини позивачі просили про поновлення строку для прийняття спадщини та задоволення позову.

В зустрічному позові ОСОБА_1 ставила питання про визнання за нею, її сином та позивачами права на частку вкладів в рівних долях, тобто по 1/4 частині за кожним.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.07.2005 р. постановлено про задоволення  позовних вимог сторін.

В апеляційній скарзі апелянтка ставить питання про скасування рішення і повернення справи на новий розгляд, посилаючись на те, що судом невірно застосовано норми матеріального права та неналежним чином оцінені докази, які свідчать про те, що спадщина відкрилась лише на 1/2 частину вкладів, оскільки інша їх половина є її власністю, як пережившого подружжя, а суд цих обставин не врахував.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, відповідно до правил ст..303 ЦПК України, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що після смерті спадкодавця спадщина відкрилась на весь залишок його вкладів на рахунках № № ІНФОРМАЦІЯ_1 та у операційній частині авансовий № 3; авансовий №4 у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № НОМЕР_1 Міського відділення №8351 м. Миколаєва ВАТ "Державний ощадний банк України".

Але з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він не відповідає вимогам норм спадкового і сімейного права та дійсним обставинам справи.

Так, з обставин справи і змісту позовних вимог вбачається, що вклади на зазначених рахунках відкрито спадкодавцем після укладення шлюбу з ОСОБА_1

Правовий статус цього майна визначається нормами КпШС України, оскільки шлюб укладено 14.04.1989 р.

Згідно з вимогами ст. 22 цього кодексу майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і кожен з подружжя має рівні права на це майно.

За таких обставин, половина кожного із зазначених вкладів є власністю ОСОБА_1, а інша половина є власністю спадкодавця, на яку відкрилась спадщина після його смерті.

Вирішкуючи спір суд цих обставин не врахував і безпідставно включив до числа спадкового майна і ту частину вкладів, яка є власністю пережившої дружини.

Крім того, суд поновив строк для прийняття спадщини, в той час, як діюче на час відкриття спадщини, спадкове законодавство України передбачає лише право суду надати спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначені обставини, відповідно до вимог п.п. З, 4 ч.І ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення в частині визначення розміру спадкової частки спадкоємців та поновлення строку і ухвалення в цій частині нового рішення.

Ухвалюючи нове рішення, судова колегія виходить з таких установлених фактів.

19.01.2005 р., після смерті ОСОБА_5, відкрилась спадщина, до складу якої входять вклади на рахунках у ТВБВ № НОМЕР_1 МВ №8351 м. Миколаєва ВАТ "Державний ощадний банк України".

1/2 частина кожного із зазначених вкладів є власністю ОСОБА_1 на підставі ст.. 22 КпШС України, оскільки нажита нею у шлюбі з спадкодавцем.

Інша половина вкладів після смерті спадкодавця підлягає спадкуванню на загальних підставах.

Сторони не надали доказів, які б спростовували цей висновок і свідчили про те, що вклади були відкриті до укладення шлюбу з ОСОБА_1 і певна їх частина є дошлюбною власністю спадкодавця.

Спадкоємцями першої черги померлого, відповідно до вимог ст.. 1261 ЦК України, є його діти від першого шлюбу, а також син від шлюбу з ОСОБА_1 та сама ОСОБА_1, яка на час відкриття спадщини перебувала із спадкодавцем у шлюбі.

Згідно зі ст.. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, оскільки угод про зміну розміру часток не існує.

Таким чином, за кожним із спадкоємців слід визнати право на 1/8 частину кожного з вкладів на рахунках ВАТ "Державний ощадний банк України".

1/2 частина кожного із зазначених вкладів залишається відкритою, оскільки позивачка не заявляла позовних вимог про визнання за нею права на 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя.

Виходячи з того, що суд обгрунтовано визнав поважними причини з яких позивачі пропустили строк для подачі заяв про прийняття спадщини, то їм слід, у відповідності до правил ч. З ст. 1272 ЦК України, надати додатковий строк для подачі таких заяв до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини тривалістю три місяці.

Керуючись ст. ст.303, 307, 309, 316  ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.07.2005 р. в частині вирішення вимог стосовно визначення розміру спадкових часток спадкоємців та поновлення строку прийняття спадщини - скасувати і постановити в цій частині нове рішення.

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право на 1/8 частину кожного з вкладів на рахунках № № ІНФОРМАЦІЯ_1 та у операційній частині авансовий № 3; авансовий №4 у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № НОМЕР_1 Міського відділення № 8351 м. Миколаєва ВАТ "Державний ощадний банк України" у порядку спадкування за законом.

Надати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 додатковий трьохмісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

В іншій частині, тобто в частині визнання поважними причин, з яких позивачі пропустили строк для прийняття спадщини, рішення місцевого суду підлягає залишенню без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.