Справа № 22-ц-9055/10 р. Головуючий 1 інст. – Закопайло В.В.
Категорія: соціальні виплати Доповідач – Крилова Т.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого – Крилової Т.Г.,
Суддів: - Цвірюка В.О.
- Бурлака І.В.
при секретарі - Єщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області на постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та призначення і виплату державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах, встановлених законом,-
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та призначення і виплату державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах, встановлених законом.
Позивач посилався на те, що він є інвалідом 2-ї гр. і відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з вимогами ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ст. 54 ч. 4 зазначеного закону повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір якої за ст. 50 цього закону повинен складати 75% мінімальної пенсії за віком. Втім, відповідач при нарахуванні пенсії, керується не вказаним законом, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, тому державна пенсія і додаткова пенсія сплачується йому в меншому обсязі, ніж передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він звертався до відповідача з проханням перерахувати пенсію, але отримав відмову. Просив визнати діяльність відповідача незаконною, зобов’язати провести з 01.10.08 року перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії відповідно до зазначених норм закону, виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Управління Пенсійного фонду України при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу керувалося нормами Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1 де призначення проводиться виходячи з мінімального розміру пенсії за віком – 19 грн. 91 коп. та іншими Постановами Кабінету Міністрів України щодо цього питання.
Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2010 року позов задоволено. Зобов*язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01.10.08 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконну постанову, оскільки не прийняв до уваги їхні доводи та заперечення по справі.
Вислухавши доповідь судді, розглянувши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є інвалідом 2-ї гр. і відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, державна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві підлягають застосуванню положення ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів № 1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», на підставі якої позивачеві здійснено нарахування пенсії, та інші постанови Кабінету Міністрів України, якими істотно звужується обсяг встановлених законом та гарантованих Конституцією України прав на соціальний захист.
Судом першої інстанції правильно не взято до уваги заперечення Управління Пенсійного фонду щодо застосування до спірних правовідносин ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Проте надання такого права Кабінету Міністрів України не означає надання права на встановлення порядку, направленого на звуження змісту та обсягу прав позивача на отримання пенсій відповідно до розмірів, встановлених Законами України.
Правильним є і висновок суду першої інстанції, що за основу при нарахуванні позивачеві пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 304-1, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області - відхилити.
Постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий - Судді: