Справа № 22- ц- 8015 / 2010 р. Головуючий 1-ї інст. – Шевченко С.В.
Категорія – трудові Доповідач – Крилова Т.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.09.10 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого – Крилової Т.Г.
Суддів: – Цвірюка В.О.
- Бурлака І.В.
При секретарі – Єщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства заводу «Єлектроважмаш» про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства заводу «Єлектроважмаш» про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач посилався на те, що він працював у відповідача начальником зміни у відділі охорони управління безпеки. Наказом № 751 –к від 10.08.09 року його звільнено з роботи у зв’язку із скороченням штату працівників. При звільненні не враховано його переважне право щодо залишення на роботі, не запропоновано вакантних робочих місць, які були на підприємстві. Просив визнати наказ про звільнення недійсним, поновити його на роботі та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що звільнення ОСОБА_3 проведено у відповідності до вимог трудового законодавства.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 травня 2010 року ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 у повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним, оскільки суд першої інстанції не прийняв до уваги їхні доводи і пояснення по справі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що наказом № 250 від 19.05.09 року «Про заходи по оптимізації системи охоронної служби підприємства», відділ охорони управління безпеки ліквідовано, посади працівників відділу – скорочено / а.с. 9 – 11/.
При таких обставинах, порівнювати чи дійсно ОСОБА_3 мав переважне право перед іншими працівниками цієї ж посади на залишення на роботі, не було з ким, оскільки відділ ліквідовано, а усіх працівників цього відділу - скорочено.
За наказом № 476 – к від 02.06.09 року, ОСОБА_3 10.06.09 року попереджено про звільнення за скороченням штату з 10.08.09 року, про що свідчить підпис позивача / а.с. 46 /, а наказом № 751 – к – звільнено з 10.08.09 року, у зв’язку зі скороченням штату працівників / а.с. 8 /. Звільнення ОСОБА_3 відбулося за попередньою згодою профкому підприємства / а.с. 47 – 48 /.
ДПЗ «Єлектроважмаш» було запропоновано позивачу пройти перенавчання на майстра або механіка у цех 128, але від даної пропозиції ОСОБА_3 відмовився / а.с. 49 /. Інших вакансій, на яких міг би працювати позивач не було.
Доводи апелянта про те, що йому не пропонували працювати водієм, хоча малася така вакансія, безпідставні, оскільки водії потребувалися 1-го класу з відкритими категоріями «В», «С», «Д», «Е». У ОСОБА_3 належного дозволу на керування такими транспортними засобами не було. Усі посади, що були вакантними на підприємстві з часу попередження позивача про наступне вивільнення до його фактичного звільнення, потребували вищої технічної освіти або професійно-технічної освіти та досвіду роботи, чого ОСОБА_3 не мав.
Таким чином, іншої роботи, яку міг би виконувати позивач на підприємстві не було.
Матеріали справи не містять свідчень про те, що при звільненні ОСОБА_3 з роботи, мало місце порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий –
Судді: