Справа № 22-ц-6716/10 р. Головуючий 1 інст. – Рєзнікова С.С.
Категорія: пенсійні Доповідач – Крилова Т.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого – Крилової Т.Г.,
Суддів: - Маміної О.В.,
- Цвірюка В.О.,
при секретарі - Єщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 14 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Позивач посилався на те, що він є інвалідом 2-ї гр. і відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з вимогами ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ст. 54 ч. 4 зазначеного закону повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір якої за ст. 50 цього закону повинен складати 75% мінімальної пенсії за віком. Втім, відповідач при нарахуванні пенсії, керується не вказаним законом, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, тому державна пенсія і додаткова пенсія сплачується йому в меншому обсязі, ніж передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він неодноразово звертався до відповідача з проханням перерахувати пенсію у відповідності з вказаним законом, але отримав відмову. Просив визнати діяльність відповідача незаконною, зобов’язати провести з 01.10.08 року перерахунок і виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з цих виплат.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу керувалося нормами Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1 де призначення проводиться виходячи з мінімального розміру пенсії за віком – 19 грн. 91 коп.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 14 січня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано діяльність Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області незаконною та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області провести перерахунок державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно з законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати, починаючи з 01.10.08 року. В задоволенні позову в іншій частині – відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконну постанову, оскільки не прийняв до уваги їхні доводи та заперечення по справі.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що ОСОБА_3 є інвалідом 2-ї гр. і відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача щодо перерахування йому пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але в здійсненні перерахунку йому було відмовлено.
Згідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, державна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначене рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, і таким, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таки чином, Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області повинно було здійснити перерахунок позивачу державної пенсії за віком у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві підлягають застосуванню положення ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів № 1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», на підставі якої позивачеві здійснено нарахування пенсії, та інші постанови Кабінету Міністрів України, якими істотно звужується обсяг встановлених законом та гарантованих Конституцією України прав на соціальний захист.
Судом першої інстанції правильно не взято до уваги заперечення Управління Пенсійного фонду щодо застосування до спірних правовідносин ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Проте надання такого права Кабінету Міністрів України не означає надання права на встановлення порядку, направленого на звуження змісту та обсягу прав позивача на отримання пенсій відповідно до розмірів, встановлених Законами України.
Правильним є і висновок суду першої інстанції, що за основу при нарахуванні позивачеві пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319, ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області - відхилити.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 14 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: