Справа № 22-ц-7198/10 р. Головуючий 1 інст. – Уханьова І.С.
Категорія: соціальні виплати Доповідач – Крилова Т.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого – Крилової Т.Г.,
Суддів: - Маміної О.В.,
- Бурлака І.В.,
при секретарі - Гальяновій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області та ОСОБА_3 на постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 16 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача в нарахуванні йому пенсії з 08.08.01 року виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату державної пенсії у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 08.08.01 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати, згідно до ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування вимог зазначав, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, I категорії, інваліда 3 групи, перебуває на обліку у відповідача з 08.08.01 року. На підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії, розмір якої не може бути нижчим за шість мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, але звернувшись до відповідача стосовно проведення перерахунку пенсії, отримав відмову.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію по інвалідності, яка призначена за нормами ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управління при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу керувалось нормами Постанов Кабінету Міністрів України від 16.07.08 року № 654 «Про підвищення рівня Пенсійного забезпечення громадян», «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1 де призначення проводиться виходячи з мінімального розміру пенсії за віком – 19 грн. 91 коп. та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 16 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 ч. 4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати пенсії ОСОБА_3, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 22.05.08 року по 31.12.08 року, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». В задоволенні позову в іншій частині – відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області просить скасувати зазначену постанову суду в частині задоволення вимог позивача та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення, оскільки не прийняв до уваги їхні доводи та заперечення по справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду в частині відмови йому в задоволенні позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС, відноситься до першої категорії осіб, і йому встановлено третю групу інвалідності.
Згідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві, підлягають застосуванню положення ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, на підставі яких здійснено нарахування пенсії та якими істотно звужується обсяг встановлених законом та гарантованих Конституцією України прав громадян на соціальний захист.
Правильним є і висновок суду першої інстанції, що за основу при нарахуванні позивачу пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Частини третю і четверту ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено чотирма частинами нового змісту, згідно із законом України від 28.12.07 року № 107-VI, щодо нового розміру пенсій для інвалідів з числа осіб постраждалих 1-ї категорії. Проте, вищезазначені зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II вказаного закону визнано такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними /, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп/2008. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому, протягом періоду часу з 01.01.08 року до 22.05.08 року діяла нова редакція ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що зумовлює відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача по виплаті позивачу пенсії у розмірі нижчому, ніж 6 мінімальних пенсій за віком.
Справа судом першої інстанції розглянута в порядку адміністративного провадження з дотриманням діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права, тому задоволення позову щодо здійснення перерахунку і виплати пенсії з 08.08.01 року задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги ОСОБА_3 щодо здійснення перерахунку і виплати пенсії, починаючи з 22.05.08 року. Разом з тим, рішення суду підлягає зміні в частині зазначення кінцевого строку здійснення нарахування та виплати пенсії за вказаною нормою закону. На теперішній час вище вказана норма закону щодо нарахування і виплати пенсії не змінилася, тому, позивач не позбавлений права і в подальшому отримувати пенсію, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, в розмірі, встановленому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В іншій частині рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і доводи апеляційних скарг висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 304-1, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області – відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 16 лютого 2010 року змінити, скасувавши кінцевий термін здійснення перерахунку та виплати пенсії, а саме: « по 31.12.08 року».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: