Справа № 22- ц- 5719/10 р. Головуючий 1-ї інст. – Колодяжна І.М.
Категорія – договірні Доповідач – Крилова Т.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.08.10 р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого – Крилової Т.Г.
Суддів – Цвірюка В.О.
- Бурлака І.В.
При секретарі – Єщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-тя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Белінська Євгенія Василівна про визнання договору купівлі – продажу квартири недійсним, визнання угоди купівлі – продажу дійсною, визнання права власності на ? частину квартири,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-тя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Белінська Є.В. про визнання договору купівлі – продажу квартири недійсним, визнання угоди купівлі – продажу дійсною, визнання права власності на ? частину квартири.
Позивач посилався на те, що 04.09.71 року вони з ОСОБА_3 зареєстрували шлюб. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13.04.05 року шлюб між сторонами було розірвано, але вони продовжували проживати у фактичних шлюбних відносинах до 01.08.06 року, тому що з цієї дати він отримав свідоцтво про розірвання шлюбу у відділі РАГСу. За період проживання у шлюбі на сумісні кошти ними придбана 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_1, яка за договором купівлі – продажу від 19.07.06 року була зареєстрована на ім’я відповідачки. 06.07.98 року ОСОБА_4 надала генеральну довіреність строком до 06.07.01 року на його ім’я та на ім’я ОСОБА_5 з правом розпоряджатися, володіти та користуватися спірною квартирою, яка належала їй на праві власності. 09.12.98 року він доручив ОСОБА_3 в порядку передоручення розпоряджатися, володіти та користуватися спірною квартирою та до 06.07.01 року оформити договір купівлі – продажу вказаної квартири від його імені в їхню спільну власність. Але відповідачка цього не зробила, а за договором купівлі – продажу від 19.07.06 року зареєструвала квартиру на своє ім’я. За цю квартиру у 1998 році вони сплачували ОСОБА_4 кошти, які є сумісними коштами його і ОСОБА_3 Просив визнати договір купівлі – продажу квартири недійсним, визнати угоду купівлі -продажу спірної квартири від 06.07.98 року дійсною, визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.
Відповідачі та їх представники проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що спірна квартира була придбана ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 за її особисті кошти.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, оскільки не прийняв до уваги його доводи та пояснення по справі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є невісткою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю і 06.07.98 року надала генеральну довіреність строком до 06.07.01 року на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з правом розпоряджатися, володіти та користуватися спірною квартирою, яка належала їй на праві власності. Позивач і розпоряджався цією квартирою на свій розсуд та правом щодо переоформлення спірної квартири в установленому законом порядку у власність своєї сім’ї не скористався.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13.04.2005 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Вказаним рішенням суду встановлено, що сторони більше ніж 3 роки не підтримують шлюбно-сімейні відносини, на примирення не згодні.
Відповідно до вимог ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. Зі змісту рішення суду видно, що воно набрало чинності через місяць після його проголошення.
Таким чином, шлюб між сторонами припинено з травня 2005 року. З 15.05.05 року по 15.05.06 року ОСОБА_3 перебувала у Ізраїлі, а 19.07.06 року було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_5, який діяв за дорученням і від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3
З вимогою щодо встановлення факту знаходження сторін у фактичних шлюбних відносинах до 19.07.06 року, ОСОБА_2 не звертався і такий факт не встановлювався. Тому, вважати, що спірна квартира була придбана на спільні кошти подружжя немає підстав.
Крім того, ОСОБА_2 стороною угоди щодо купівлі-продажу спірної квартири не був і його права та інтереси цією угодою не порушуються.
При таких обставинах, судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні його позовних вимог. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий –
Судді: