Справа № 22-ц-4332/2010 Головуючий 1 інст. – Бабкова Т.В. Категорія: договірні Доповідач – Колтунова А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді Колтунової А.І.,
суддів колегії - Пилипчук Н.П., Трішкової І.Ю,
при секретарі: Костенко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІППЕР», треті особи – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Горільчаник І.М., приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Шеметова О.В. про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -
ВСТАНОВИЛА:
08 квітня 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Горільчаник І.М., про визнання недійсним з моменту укладання договору, посвідченого 01 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 купівлі –продажу нежитлових будівель: літ. А-1 загальною площею 482,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 198,3 кв.м., літ. В-1 загальною площею 81,5 кв.м., літ Г-1 загальною площею 128,9 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 170,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Водночас ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
Позивач просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі: літ. А-1 загальною площею 482,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 198,3 кв.м., літ. В-1 загальною площею 81,5 кв.м., літ Г-1 загальною площею 128,9 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 170,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 квітня 2009 року заява ОСОБА_4 про життя заходів забезпечення позову задоволена, накладено арешт на нежитлові будівлі: літ. А-1 загальною площею 482,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 198,3 кв.м., літ. В-1 загальною площею 81,5 кв.м., літ Г-1 загальною площею 128,9 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 170,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
01 червня 2009 року ОСОБА_4 доповнила свої позовні вимоги і просила визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначених нежитлових будівель, посвідчений 08 квітня 2009 року між ОСОБА_6 та ТОВ «СКІППЕР».
28 вересня 2009 року позивачем була подана повторна заява про забезпечення позову.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2009 року заява ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову задоволена, заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам, у тому числі ТОВ «СКІППЕР» та ОСОБА_6 зносити, перебудовувати, реконструювати нежитлові будівлі: літ. А-1 загальною площею 482,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 198,3 кв.м., літ. В-1 загальною площею 81,5 кв.м., літ Г-1 загальною площею 128,9 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 170,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і проводити щодо них будівельні роботи.
За апеляційною скаргою ОСОБА_6 дана цивільна справа була предметом апеляційного розгляду та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2009 року ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2009 року про вжиття заходів забезпечення позову залишена без змін.
17 лютого 2010 року ОСОБА_4 уточнила та доповнила позовні вимоги, вказавши в якості відповідача і ОСОБА_3 (а.с. 176-178).
26 березня 2010 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2009 року щодо забезпечення позову, посилаючись на ті обставини, що вона ухвалена з порушення норм матеріального та процесуального права, судом з неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи.
Апелянт вказував, що він є власником спірних нежитлових будівель на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений нотаріусом 18 вересня 2009 року. Факт незаконного набуття їм у власність даних будівель ніким не встановлений.
Таким чином, заборона на проведення щодо них будь-яких будівельних робіт та перебудов грубо порушує його право власності.
Крім того, необхідність застосування даних способів забезпечення позову суперечать вимогам ст. 151 ЦПК України.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 – ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_4 – ОСОБА_10 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, оспорюючи недійсність договору купівлі-продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений 01 квітня 2009 року, просить витребувати ці приміщення з незаконного володіння ОСОБА_3 (а.с. 177-178).
Таким чином, знесення, перебудування, реконструкція нежитлових приміщень може утруднити виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
В зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були правові підстави для забезпечення позову вказаним способом.
Доводи ОСОБА_3 про те, що рішенням, яке оскаржується, порушуються його права як власника на володіння, користування та розпорядження вказаним майном спричиняє йому майнову шкоду, не може бути правовою підставою для скасування даної ухвали.
Забезпеченням позову обмежуються права ОСОБА_3, яким придбані спірні нежитлові будівлі в період розгляду справи в суді, на знесення, перебудування, реконструкцію цих приміщень на час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЦПК України у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження по справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову. Таким чином, ОСОБА_3, у разі відмови в задоволенні позовних вимог, не буде позбавлений права на відшкодування спричиненої шкоди забезпеченням позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону.
Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.
У зв’язку із викладеним, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали про забезпечення позову та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ст. 312, ст. 313, ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2009 року про вжиття заходів забезпечення позову - залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає на підставі п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України.
Головуючий –
Судді колегії –