Справа № 22-ц-11180/2010 Головуючий 1 інст. – Колодяжна І.М.
Категорія: соціальні Доповідач – Колтунова А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді Колтунової А.І.,
суддів колегії - Пилипчук Н.П., Маміної О.В.,
при секретарі – Костенко Я.В.,
розглянувши апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова Самойленко А.С. на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про зобов’язання вчинення дій, -
ВСТАНОВИЛА:
06 листопада 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (далі-Управління ПФУ), в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», вона є дитиною війни. Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2008 року їй не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, тому вона звернулась з вищезазначеним позовом до суду.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 березня 2010 року а дміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про зобов’язання вчинення дій задоволений частково.
Поновлено строк для звернення з позовом до суду.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.
Зобов'язано Управління ПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 22 травня року по 31 грудня 2008 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаною постановою суду представник Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова Самойленко А.С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, в якому повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа судом першої інстанції розглянута в порядку письмового провадження з дотриманням діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 народилася в 1938 році і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни». Даний факт не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_4 має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Згідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються у підвищеному розмірі надбавки, встановлені для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженим, і такими, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити позивачеві щомісячне підвищення пенсії за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Судом першої інстанції правильно не взято до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також, не впливають на висновки суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 ст. 304-1, 307, 308, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова - відхилити.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 304-1 ЦПК України.
Головуючий суддя – /підпис/
Судді - /підписи/
Копія вірна. Суддя -