Справа №22-ц-11109/2010 Головуючий 1 інстанції – Федюшин М.В.
Категорія: соціальні виплати Доповідач - Колтунова А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді Колтунової А.І.,
суддів – Трішкової І.Ю., Пилипчук Н.П.,
при секретарі – Костенко Я.В.,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» , -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та покладання обов'язку нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року у сумі 2733 грн. 30 коп.
Відповідач у своєму запереченні на позов посилався на те, що на законодавчому рівні не визначено органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися доплати підвищення до пенсій особам, які мають статус дитини війни та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2009 року в частині задоволення позовних вимог позивача та прийняти нове рішення , яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження з дотриманням діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 народилася у 1942 році і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Між тим, дія зазначеної норми Закону протягом 2006-2007 p.p. зупинялась Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік або бюджетним законом до неї вносилися зміни, що зменшували розмір доплати до пенсії, визначений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в 2006 році, то відповідно до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, визначено умови впровадження таких виплат. Однак такі умови на отримання підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2006 році не настали.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року.
Щодо підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч. 2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати особам, які мають статус «дитина війни», відповідні доплати, однак, відповідач зазначені вимоги закону у 2007 році безпідставно не виконував.
Таким чином, право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивач в 2007 році має тільки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Судом першої інстанції правильно не взято до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також, не впливають на висновки суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 ст. 304-1, 307, 308, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова відхилити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 304-1 ЦПК України.
Головуючий – суддя – /підпис/
Судді – /підписи/
Копія вірна. Суддя -