Справа № 22ц-6024/10                                                                      Головуючий у 1-й інстанції     Біцюк А.В.

Категорія 57                                                                                       Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем  України

             1 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

             головуючого - Славгородської Н.П.,  

             суддів: Кушнірової Т.Б., Довжук Т.С.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Миколаєві  цивільну  справу

за   апеляційною  скаргою

ОСОБА_2

на постанову Казанківського  районного суду Миколаївської області від 3 листопада 2009 року

за   позовом

ОСОБА_2   до   управління праці та соціального захисту населення Казанківської районної державної адміністрації (далі - Управління)

про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення   недоплаченої разової

щорічної допомоги,

В С Т А Н О В И Л А:  

             У листопаді 2007 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовами про визнання бездіяльності неправомірною   щодо невиплати разової грошової допомоги за 2007 р. та стягнення 2030 грн. недоплаченої допомоги.

             Позивач зазначав, що він як учасник війни згідно ч. 5 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551-ХII) має право на отримання до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

             В подальшому позовні вимоги неодноразово уточнювались, остаточно представник позивача просив про визнання бездіяльності Управління неправомірною   щодо невиплати разової грошової допомоги за 2007-2009 роки.

             Постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 3 листопада 2009 р. в позові відмовлено.

             В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права.

             Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.  

             Відмовляючи в позові про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої разової грошової допомоги за 2007-2009 роки, суд виходив з того, що позивач є учасником війни і не має право на разову грошову допомогу до 5 травня, оскільки таке право мають згідно Закону № 3551-ХII лише учасники бойових дій.  

             Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

             Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус учасника війни.

             Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХII передбачена щорічна до 5 травня виплата разової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

             Водночас, в ч. 1 ст. 2 Закону № 3551-ХII зазначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складаються з цього Закону та інших актів законодавства України.

             Крім того, в ст. 95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні, розмір і цільове спрямування цих видатків.

             Відповідно до п. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.              

             Так, законами про Державний бюджет України на 2007-2008 роки зупинялась дія ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХII в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги й установлювалася в таких розмірах: у 2007 р. – 55 грн., у 2008 р. – 65 грн.  

              Визнані рішеннями Конституційного Суду України № 6рп/2007 від 9 липня 2007 р. та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. неконституційними положення пунктів законів про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, якими зупинено на 2007 та 2008 роки дію ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХII в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, втратили чинність лише з дня ухвалення вказаного рішення, тобто з 9 липня 2007 р. та 22 травня 2008 р.

              Таким чином, на час проведення виплати разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки відповідач діяв відповідно до діючого законодавства і у нього були відсутні правові підстави для здійснення такої виплати в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.                

              Враховуючи положення зазначених законів, відсутні підстави вважати, що позивачу в 2007-2008 роки не в повному обсязі виплачувалась щорічна до 5 травня разова грошова допомога.            

              Оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» обмежень щодо застосування статей 12, 13, 14 та 15 Закону № 3551-ХII не встановлено, то позовні вимоги в частині визнання дій неправомірними щодо виплати разової грошової допомоги за 2009 р. підлягають задоволенню.

             Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

              Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом № 3551-ХII залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.              

              За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в частині визнання дій неправомірними щодо відмови у перерахунку і виплаті за 2009 р. щорічної до 5 травня разової грошової допомоги.

              Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

             Апеляційну скаргу ОСОБА_2   задовольнити частково.        

             Постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 3 листопада  2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.

             Позов ОСОБА_2   задовольнити частково.  

             Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Казанківської районної державної адміністрації   щодо відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_2   за 2009 рік щорічної до 5 травня разової грошової допомоги.

             Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Казанківської районної державної адміністрації   здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2   недоплаченої за 2009 рік щорічної до 5 травня разової грошової допомоги, виходячи з трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням отриманих ним сум.      

             Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення  і оскарженню не підлягає.

              Головуючий

              Судді