Справа №22-ц-1161/06                                                               Суддя першої інстанції Мачула О.М.

Категорія 39                                                   Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                            Козаченка В.І.,

суддів:                                                              кутової Т.З., Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання Варміш О.С.,

за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2 та представ­ника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" (далі - ДАКХ "ЧСЗ") та ОСОБА_4 про відшкоду­вання моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

16 січня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із указаним позовом, в якому зазначала, що 15 червня 2005 року вона була звільнена з роботи на ДАКХ "ЧСЗ" у зв'язку зі скороченням чисельності працівників.

21 червня 2005 року вона подала письмову заяву головному бухгалтеру ДАКХ "ЧСЗ" ОСОБА_4 про видачу довідки про заборгованість по заробітній платі. Однак відпо­відачі не видали таку довідку, незважаючи навіть на наявність постанови Заводського ра­йонного суду від 03 листопада 2005 року, якою вони були зобов'язані видати позивачці довідку з зазначенням суми заборгованості та розміру її середньої заробітної плати.

Посилаючись на вказані обставини та порушення відповідачами ст. 49 КЗпП Украї­ни, позивачка просила стягнути з ДАКХ "ЧСЗ" на її користь 595 грн. моральної шкоди, а також стягнути цю ж суму в порядку регресу з ОСОБА_4 на користь ДАКХ "ЧСЗ".

В ході розгляду справи позивачка збільшила свої вимоги до 1190 грн.

Рішенням Заводського районного суду від 13 квітня 2006 року позовні вимоги задо­волені частково. Постановлено стягнути з ДАКХ "ЧСЗ" на користь ОСОБА_1 100 грн. моральної шкоди, а в решті її позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої ін­станції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати і ухвали­ти нове про повне задоволення позову.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в ме­жах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції в межах заявлених позовних вимог повно і всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані докази і дійшов вірного висновку про грубе по­рушення ДАКХ "ЧСЗ" вимог ст. 49 КЗпП України, яка зобов'язує його видати позивачці на її вимогу довідку про її роботу на даному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

В зв'язку з чим, суд обгрунтовано, відповідно до вимог ст. 237^і КЗпП України, ви­знав, що неправомірними діями відповідача позивачці завдані душевні страждання і спри­чинена моральна шкода.

Визначаючи до стягнення суму моральної шкоди, суд першої інстанції в повному обсязі врахував роз'яснення, викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду Укра­їни від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування мораль­ної (немайнової) шкоди" щодо підстав і розміру відшкодування зазначеної шкоди.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких зазнала позивачка в зв'язку з неправомірним діями від­повідача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, місцевий суд правильно ухвалив рішення про стягнення з ДАКХ "ЧСЗ" на користь ОСОБА_1 за заподіяну моральну шкоду 100 грн.

Також обгрунтовано суд першої інстанції відмовив ОСОБА_1 в задоволенні її вимоги про стягнення з ОСОБА_4 на користь ДАКХ "ЧСЗ" визначеного судом роз­міру моральної шкоди оскільки позивачка не має повноважень від ДАКХ "ЧСЗ" на подачу до суду такого позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків судової коле­гії, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив су­дове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2006 року за позо­вом ОСОБА_1 до ДАКХ "ЧСЗ" та ОСОБА_4 про відшкодування мо­ральної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.