Справа № 2А-601/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 18 серпня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Нещасній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Харкова при УДАІ ГУМВС України в Харківській області прапорщика міліції Логанова Романа Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Постанову АХ № 227059 від 5.7.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.
В повному обсязі постанову буде виготовлено 25.8.2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: О.І. Федоренко
Справа № 2А-601/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 18 серпня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Нещасній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Харкова при УДАІ ГУМВС України в Харківській області прапорщика міліції Логанова Романа Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову серії АХ № 227059 від 5.7.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та призначення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 5.7.2010 року, відповідачем відносно неї була винесена оскаржувана постанова, якою позивачка визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, (зупинка в межах дії дорожнього знаку «зупинка заборонена»), і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вважає, що при винесені постанови відповідачем не було враховано, що зупинку вона зробила саме за вимогами відповідача. Просить постанову скасувати.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та, посилаючись на викладені в позові доводи та обґрунтування, просить їх задовольнити.
Відповідач до суду не з’явився, надавши заяву про проведення розгляду справи за його відсутністю, однак свою думку щодо позовних вимог не висловив, у зв’язку з чим суд вважає за можливим провести розгляд справи за відсутністю відповідача в порядку ст.128 КАС України.
Вислухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено у судовому засіданні, 5.7.2010 року відповідачем відносно позивачки винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АХ № 227059 в якій зазначено, що 5.7.2010 року о 13.15 год. позивачка, керуючи автомашиною «OPEL» держномер НОМЕР_1 в м. Харків здійснила зупинку в дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» на пл. Конституції. Вказаною постановою позивачку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. (а.с.6).
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частина 2 статті 71 КАС Україні передбачає при розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Який у відповідності до ч.4 вказаної Статті повинен надати суду всі наявні у нього документи чи матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно до частити 6 зазначеної Статті, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідач по справі своєї думки з приводу позову не висловив, докази правомірності своїх дій судові не надав, тому суд, у відповідності до ч.6 ст.71 КАС України, вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Окрім пояснень позивачки ніяких інших доказів судові не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.17 КУпАП від адміністративної відповідальності звільняється особа, яка хоч і скоїла адміністративний проступок, але діяла в стані крайньої необхідності. Стаття 18 КУпАП визначає одне з понять крайньої необхідності – заподіяння діяннями шкоди менш значної ніж відвернена. Пунктом 2.4. ПДР України передбачений обов’язок водія зупинитися на вимогу працівника міліції з дотриманням вимог цих Правил. На підставі чого, суд приходить до висновку, що зупинившись в межах дії дорожнього знаку 3.34 позивачка діяла на вимогу працівника міліції, тобто у своєрідному стані крайньої необхідності, оскільки відмова від зупинки – виконання вимог працівника міліції, суд вважає більш вагомою обставиною.
Таким чином на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.17,18,268,283 КУпАП, ст.ст. 2,8,11,69-72,94, 158-164,186 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Постанову АХ № 227059 від 5.7.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.
В повному обсязі постанову буде виготовлено 25.8.2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: О.І. Федоренко