Справа № 2А-575/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 2 вересня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Сердюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 10» м. Енергодар до Енергодарської міської Ради про скасування рішення Енергодарської міськради від 21.5.2010 року № 10,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Рішення Енергодарської міської ради від 21.5.2010 року № 10, скасувати.
Заходи забезпечення адміністративного позову, встановлені ухвалою Енергодарського міського суду від 6.7.2010 року скасувати.
Повний текст постанови буде виготовлено 7 вересня 2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.І. Федоренко
Справа № 2А-575/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 2 вересня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Сердюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 10» м. Енергодар до Енергодарської міської Ради про скасування рішення Енергодарської міськради від 21.5.2010 року № 10,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Енергодарської міської ради від 21.05.2010 року № 10 «Про скасування рішення міської ради від 11.12.2009 №304». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення є незаконним, прийнятим з порушенням норм діючого законодавства. Посилається на ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст. 10,24,42,59 Закону України про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.209, 215 ЦК України, Закон України «Про оренду державного та комунального майна», вважає, що оскаржуваним рішенням порушені права та інтереси ТОВ «Союз 10», які передбачені чинним законодавством. Вважає, що оскаржуване рішення № 10 не відповідає Конституції України, Рішенню Конституційного суду України № 1-9/2009 від 16.04.2009 року, прийнято Енергодарською міською радою з перевищенням повноважень, перелік яких визначений у ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю позовні вимоги підтримав у повному обсязі та в їх обґрунтування пояснив, що 27.2.2010 року між Енергодарською міською радою та ТОВ «Союз 10» було укладено договір про оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (далі КП «ПКВ»). Відповідно до п.2.1.4 вищевказаного договору цільове призначення об’єкту оренди – надання послуг у сфері житлово-комунального обслуговування. ТОВ «Союз 10» використовуючи вищевказаний об’єкт оренди виконує роботи з надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій Енергодарської громади до яких входить вивіз твердих побутових відходів, прибирання сміття на прибудинковій територій, вулицях міста, скверах та інших місцях загального користування, дезінфекція та дератизація житлових будинків з метою запобігання інфекційних захворювань, які розносять шкідники. Невиконання даних робіт ТОВ «Союз 10» може призвести до зриву роботи низки підприємств, закладів та установ міста та негативно відобразитись на житті мешканців міста, зокрема у літній період запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань, які можуть виникати у санітарно-незадовільних середовищах. Крім того, ТОВ «Союз 10» обслуговує житловий фонд, який знаходиться на балансі підприємств, які є стратегічними об’єктами міста та України, зокрема Запорізька АЕС та Запорізька ТЕС. Близько 95 % працівників (та членів їх родин) вищевказаних стратегічних об’єктів проживає в будинках, які обслуговує ТОВ «Союз 10». Також ТОВ «Союз 10» обслуговує безпосередньо зазначені підприємства. Одними з пріоритетних завдань підприємства є утримання полігону твердих побутових відходів, яка не тільки передбачає своєчасне вивезення та захоронення побутових відходів, але і експлуатацію полігону, за таких умов, щоб не нашкодити навколишньому середовищу, зокрема це комплекс заходів, які перешкоджають потраплянню до водоносних прошарків шкідливих речовин. Також, ТОВ «Союз 10» виконує роботу з утримання та обслуговування ліфтового господарства міста. Виконання рішення № 10 Енергодарської міської ради може призвести до невиконання цих робіт, що в свою чергу може призвести до виходу з ладу 429 ліфтів міста, що створить неприйнятну атмосферу, і без того не найкращу, у місті. Несвоєчасне обслуговування електричних мереж ставить під загрозу безпеку їх використання, зокрема пожежі, оскільки мешканці міста у літній період використовують велику кількість охолоджуючих приладів, що може призвести до перенавантаження електричних мереж та коротких замикань у мережі. Обслуговування мереж водо та теплопостачання також відносяться до обов’язків ТОВ «Союз 10». Тому порушення графіку обстежень цих систем, до цього може призвести несвоєчасна оплата за надання цих послуг з огляду на вищевказане Оскаржуване рішення неминуче призведе до необґрунтоване використання води, яке пов’язане з порушенням цілісності водо та тепло підводних систем будинків, що в свою чергу призведе до великих втрат обсягів водо та тепло ресурсів. До того ж, за надання вищевказаних послуг від населення та підприємств здійснюється отримання грошових коштів, які забезпечують діяльність ТОВ «Союз 10», а саме, виконання покладених Законом обов’язків, таких як: виплата заробітної плати робітникам, сплата встановлених платежів та податків, щомісячних відрахувань до Пенсійного фонду України, які є суттєвими. На сьогоднішній день ТОВ «Союз 10» входить до числа містоутворючих підприємств. Невиконання цих обов’язків, тягне за собою застосування жорстких санкцій у відношенні підприємства, як наслідок, можуть дестабілізувати його нормальну роботу. Також несплата податків та інших платежів унеможливить виконання міського бюджету. Вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення № 10 Енергодарської міської ради від 21.05.2010 року грубо порушені положення ст.144 Конституції України, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», мотивувальна частина рішення від 21.05.2010 року № 10 «Про скасування рішення міської ради від 11.12.2009 №304», а отже і оскаржуване рішення в цілому, є необґрунтованим та надуманою. Безпосереднім наслідком реалізації рішення неминуче стане підрив нормальної діяльності ТОВ «Союз 10».
Представник відповідача за довіреністю позовні вимоги не визнав. Посилаючись на ст.73 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», пункт 1.2. Положення про порядок передачі в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) та іншого окремого індивідуально визначеного майна, які знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Енергодара затвердженого рішенням Енергодарською міської ради від 27.06.2007 року № 10, п.43 ч.1 ст.26, п.16 ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.203,215,216 Цивільного кодексу України, рішення Конституційного суду України по справі № 1-9/2009р. вважає, що приймаючи рішення від 21.05.2010р. № 10 «Про скасування рішення міської ради від 11.12.2009р. № 304» міська рада діяла в межах наданих повноважень та просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.ст.19,144 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією України і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Згідно Рішення Конституційного Суду №1-28/2008, «…зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України».
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження передбачених законом прав і свобод. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В Рішенні Конституційного суду від 14.12.2000 року №15-рп/2000 зазначено «Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтвердження з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою конституції.»
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» є спеціальним Законом України по відношенню до інших Законів та нормативно-правових актів та відповідно має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» чітко встановлено, що при наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах. Отже, проведення конкурсу можливо тільки за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу. Враховуючи, що ТОВ «Союз 10» створено саме членами трудового колективу КП «ПКВ» посилання відповідача на порушення є необґрунтованими, оскільки розширює норми Закону та обмежує права трудового колективу, яким було створено підприємство, які передбачені Законом.
Пунктом 1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Законодавчими актами України до компетенції міської ради прийняття рішень про визнання недійсними договорів оренди цілісних майнових комплексів не віднесено. Тобто посилання у рішенні на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державний бюджет України на 2009 рік» є необґрунтованими. Таким чином при прийнятті рішення міською радою порушено положення пункту 1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо обов’язковості прийняття рішень лише в межах наданих повноважень.
Згідно з пунктом 3 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницькі органи місцевого самоврядування, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Визнаючи Договір оренди цілісного майнового комплексу КП «ПКВ» з ТОВ «Союз 10» недійсним, скасовуючи рішення Енергодарської міської ради від 11.12.2009 року № 304, Енергодарська міська рада не тільки перевищила повноваження надані їй Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», порушила ст.19 Конституції України та перебрала на себе виключне повноваження суду. Положенням ст.204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно якого Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997р. № 2-зпу по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності положення підпункту 2 пункту 3 розділу 4 Закону України «Про Конституційний суд України» стосовно правових актів органів Верховної ради України (справа № 3/35-313 Про акти органів Верховної Ради України) зазначено: «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію». Оскільки в оскаржуваному рішенні № 304 кожний пункт має конкретні приписи окремій особі або суб’єкту, це рішення є саме ненормативним актом, та відповідно після виконання даних приписів вичерпали свою дію.
Відповідно до п.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними тільки в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього України.
Згідно ч.3 ст.209 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Договір про оренду цілісного майнового комплексу КП «ПКВ» посвідчено нотаріально, отже відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Враховуючи вищевикладене правочин може бути визнано недійсним лише судом тобто виключна компетенція щодо визнання правочину недійсним належить Суду. Відповідно до ч. 2 ст.124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Таким чином, суд, проаналізувавши всі докази вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення Енергодарської міської ради від 21.05.2010 року № 10 «Про скасування рішення міської ради від 11.12.2009 №304» прийнято з порушенням закону, тобто є неправомірним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.19,124,144 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України 15-рп/2000, 1-28/2008, 1-9/2009, ст.73 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», ст..ст.10,24,26,42,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.7,9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.203,204,209,215,216 ЦК України, ст.ст.2,11,17,69-71,158-163,171,186 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Рішення Енергодарської міської ради від 21.5.2010 року № 10, скасувати.
Заходи забезпечення адміністративного позову, встановлені ухвалою Енергодарського міського суду від 6.7.2010 року скасувати.
Повний текст постанови виготовлено 7 вересня 2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.І. Федоренко