КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2285/09 Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..
У Х В А Л А
Іменем України
"08" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Чернігова на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Чернігова, інспектора ДПС ВДАІ м. Мена Радченка Андрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 (далі –ОСОБА_3, позивач) звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративних територій м. Чернігова, інспектора ДПС ВДАІ м. Мена Радченка Андрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2009 року, Відділ ДАІ УМВС України в Чернігівській області звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Постановою СВ 057531 від 27 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Вказаною постановою встановлено, що 27 березня 2009 року ОСОБА_3 керував транспортним засобом зі швидкістю 89 кілометрів на годину і перевищив дозволену швидкість на 29 кілометрів на годину, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.
Підставою для винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення стали матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою спеціального технічного засобу «Візир».
При винесенні свого рішення суд першої інстанції звернув увагу на те, що оскаржувана ОСОБА_3 постанова містить висновок щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого п.1 ст. 122 КУпАП, проте не містить жодних доказів, які б могли свідчити про вчинення позивачем зазначеного правопорушення. Зокрема, такими доказами могли б бути фотознімки автомобіля позивача з зафіксованою швидкістю руху. Також у згаданій постанові інспектора ДПС не було вказано, яким транспортним засобом керував позивач і де саме було здійснено правопорушення.
У постанові про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості саме до автомобіля позивача. При цьому встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме транспортного засобу, яким керував позивач, неможливо.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При складанні постанови СВ 057531від 27.03.2009 року інспектором ДПС Радченком А. В. не було наведено достатніх доказів, які є необхідними для складання постанови про адміністративне правопорушення, оскільки усного твердження про те, що інший інспектор ДПС раніше зафіксував перевищення швидкості даного автомобіля недостатньо.
Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Чернігова залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий:
Судді: