Справа №2а-839-1/09

УХВАЛА

12.05.2009 р. суддя Святошинського районного суду м. Києва Наборозняк М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС для ОДЦЗ УДАЇ УМВС України у Рівненській області прапорщика міліції Костюкевича Володимира Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 21.02.2009 року, постанови по справі про адміністративне правопорушення 21.02.2009 року.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів 21.02.2009 року у м. Сарни Рівненської області відповідачем відносно позивача був складений протокол та постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпроАП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України адміністративні справи, з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, вирішуються адміністративним судом за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що він зареєстрований за певною адресою (не вказує за якою), а фактично проживає у АДРЕСА_1.

Із наданої ним копії скарги до Департаменту ДАІ МВС України видно, що він за станом на березень 2009 року зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Із оскаржуваних ОСОБА_3 протоколу та постанови видно, що його адреса АДРЕСА_2, гуртожиток.

Враховуючи, що ОСОБА_3 у наданих ним матеріалах позову вказує про місце своєї реєстрації у смт Степань, а реєстрація відповідно до чинного законодавства проводиться органами МВС України лише за місцем проживання, то суддя робить висновок, що справа за його позовом Святошинському районному суду як адміністративному суду не підсудна, а підсудна суду загальної юрисдикції як адміністративному суду, котрий обслуговує територію, де проживає позивач (смт. Степань).

Суддя не може відкрити провадження за місцем можливого перебування позивача, оскільки, як видно із матеріалів справи він досить часто його змінює (в лютому 2009 року проживав у Голосіївському районі м. Києва, у березні 2009 року - на АДРЕСА_1).

На думку судді ст. 19 КАС України прийнята законодавцем з метою чіткого регулювання підсудності адміністративних спорів та уникнення випадків розгляду різними судами однойменних (однакових) спорів між тими ж особами. Адже позивач може одночасно подати позов і до Сарненського районного суду рівненської області і до Голосіївського районного суду м. Києва, а також до інших суді України, зазначивши формально, що він фактично проживає в тому чи іншому населеному пункті України.

За таких підстав правомірним вирішенням питання про підсудність у даному випадку буде розгляд справи за місцем реєстрації місця проживання позивача ОСОБА_1, оскільки така реєстрація не визнана незаконною (недійсною), ОСОБА_1 самостійно вибрав місце проживання, зареєструвався в ньому, тому така реєстрація тягне за собою певні правові наслідки: свідчить про місце проживання, про яке йде мова у ч. 2 ст. 19 КАС України.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України суддя повертає позовну заяву позивачеві, якщо спір не підсудний цьому адміністративному суду.

На підставі викладеного та керуючись п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 його позовну заяву до інспектора дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАЇ УМВС України у Рівненській області прапорщика міліції Костюкевича Володимира Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення для подання до належного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про її оскарження протягом 5 днів з часу отримання копії позивачем, апеляційної скарги - протягом 10 днів з часу подання заяви.