Справа 1-4\2009 р.
ПОСТАНОВА
13 березня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Прудніка О.А.
при секретарях Сторожук В.А., Зозулинській Ю.Л.
з участю прокурора Онуфрієвої Ю.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Багновата Турківського р-ну, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого старшим інспектором відділення фізичної охорони спеціального підрозділу міліції охорони «Титан» при ГУМВС України в Київській області, розлученого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 01 листопада 2007 р. близько 09 год. 00 хв. керуючи технічно-справним автомобілем «Хюндай-Тюксон» д.н.з. НОМЕР_5, рухаючись в крайній лівій смузі по вул. Скляренко, яка має три смуги руху в кожному напрямку, з боку Московського проспекту, в напрямку вул. Сирецької, що в м. Києві, на перехресті вул. Скляренко і вул. Куренівської, виконуючи поворот ліворуч на вул. Куренівську, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим грубо порушив п. 10.1 ПДР України, не надав дорогу автомобілю «Мітсубісі-Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який рухався в зустрічному напрямку прямо по вул. Скляренко по середній смузі руху, чим грубо порушив п. 16.6 ПДР України, що призвело до зіткнення із автомобілем «Мітсубісі-Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4. В результаті зіткнення автомобіль «Мітсубісі-Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія гр. ОСОБА_3 некеровано виїхав на тротуар та здійснив наїзд на пішоходів. Внаслідок наїзду на пішоходів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.
З показань ОСОБА_2 слідує, що 01 листопада 2007 року, близько 9 год. 00 хв. він керував технічно-справним автомобілем «Хюндай Тюксон» д.н.з. НОМЕР_5, що належить його дружині ОСОБА_6 Він записаний в технічний паспорт із правом керування. Від керування транспортним засобом не відволікався. В автомобілі пасажирів та вантажу не було. Рухався по вул. Скляренко з боку Московського проспекту в напрямку вул. Сирецької. Коли він під’їхав до перехрестя вул. Скляренко і вул. Куренівської, то горіло червоне світло світлофора. Він зупинився і став чекати доки загориться зелене світло. Його автомобіль стояв в крайньому лівому ряді із включеним поворотом першим. Чи були за ним автомобілі, він не звернув уваги. Справа від нього були автомобілі. Вказана ділянка дороги горизонтальна. Коли увімкнувся зелений сигнал світлофора, то він відпустив гальма і почав котитися до середини перехрестя. Він зайняв середину перехрестя, потім пересік крайню ліву зустрічну смугу руху, так як автомобілі, що стояли там повертали праворуч відносно нього. Після цього він подивився на вул. Скляренко, на зустрічну смугу, і побачив, що в крайньому правому ряду зупинився мікроавтобус темно-червоного кольору, в крайньому лівому ряду стояло близько чотирьох автомобілів із увімкненими сигналами повороту. За 80-100 метрів він побачив автомобіль «Мітсубісі Грандіс», який швидко (точно швидкість встановити не може) наближався до перехрестя по зустрічній смузі у крайньому лівому ряду. Він вважав, що водій «Мітсубісі Грандіс» збирається також повертати наліво, праворуч відносно нього. Але за 30 метрів «Мітсубісі Грандіс» перестроївся в середній ряд і продовжував рух. Він відпустив гальма і в цей момент відчув удар в праву передню частину автомобіля. Як потім зрозумів у нього в’їхав автомобіль «Мітсубісі Грандіс». У нього в автомобілі спрацювали обидві передні подушки безпеки. Потім до нього підійшов чоловік відкрив двері, відчепив ремінь безпеки. Вийшовши із автомобіля він зателефонував у страхову компанію, швидку допомогу та ДАІ. Його автомобіль із пішоходами не контактував. При цьому він вважає, шо жодних вимог правил дорожнього руху не порушував.
В процесі розгляду захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про необхідність направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.
У своєму клопотанні захисник, посилаючись на ст. 112 КПК України, вказує на допущену неправильність та неповноту досудового слідства, які неможливо усунути у судовому засіданні. При цьому захисник посилається, що обвинувачення ОСОБА_2 було пред’явлено слідчим Оболонського РУГУМВС України в м. Києві Квіткою О.О., якому той заявляв клопотання про те, що пред’явлено обвинувачення неправомірним органом, так як ОСОБА_2 є працівником міліції. Після цього - 19.06.2008 року (т. 1 а.с. 252) слідчий Квітка О.О. проводив ознайомлення з матеріалами справи на підставі ст. 217-218 КПК України. 25.06.2008 року слідчим Квіткою О.О. в протиріч вимогам ч. 2 ст. 221 КПК України було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про необхідність призначення додаткової експертизи. 27.06.2008 року слідчим Квіткою О.О. (т. 1. а.с. 266) була складена постанова про передачу кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за підслідністю на підставі ст. 112 КПК України. Однак в подальшому слідчим прокуратури обвинувачення ОСОБА_2 пред’явлено не було і досудове розслідування справи не проводилось. Таким чином, захисник вважає, що доводи ОСОБА_2, який свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України не визнавав, що спростовують його винність висунуті на свій захист, відповідно до ч. 1 ст. 112 КПК України уповноваженою на те особою, належним чином не перевірялись і їх дослідження не відбувалось, що на його думку порушує передбачене право на захист.
27.06.2008 року, слідчим прокуратури Оболонського району м. Києва на підставі ст. ст. 130,210 КПК України була складена постанова про відновлення досудового слідства, однак при цьому у справі відсутні дані про закінчення або про зупинення слідства (т. 1 а.с. 270).
При розгляді справи в суді, 25.12.2008 року за клопотанням прокурора судом була призначена додаткова судова автотехнічна експертиза, на вирішення якої було питання - дії кого з водіїв: автомобілів «Хюндай-Тюксон» д.н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_2 чи «Мітсубісі-Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4 - ОСОБА_3, з технічної точки зору перебувають в причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на дорозі?
Однак згідно листа НДКЦ від 28.01.2009 року провести вказану судом додаткову експертизу та визначити дії кого з водіїв автомобілів: «Хюндай-Тюксон» д.н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_2 чи «Мітсубісі-Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4 - ОСОБА_3, з технічної точки зору перебувають в причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди неможливо на підставі того, що в матеріалах кримінальної справи не міститься достатніх вихідних даних для проведення експертизи та складання висновку. Встановлення таких даних дорожньо-транспортної пригоди та відновлення подій від 01.11.2007 року неможливе без проведення ряду слідчих дій.
Крім того, на думку захисника неправильні висновки судової автотехнічної експертизи від 02.06.2008 року, які залучені до матеріалів кримінальної справи не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи, так як вони базуються на хибних свідченнях та протоколі відтворення обставин подій. Тому, як вважає захисник є необхідність в призначенні повторної автотехнічної експертизи і проведенні відтворень подій та обставин зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які спростовують обвинувачення та показання свідка ОСОБА_3 який на думку захисту і є винуватцем ДТП від 01.11.2007 року. Такі дані можуть бути перевірені у тому числі шляхом призначення комплексної експертизи для визначення траєкторії та напрямку руху автомобілів, кута їх розташування у момент зіткнення.
При цьому захисник зазначає, що при відтворенні, яке відбувалося влітку 2008 року за пропозицією слідчого Оболонського РВ Квітки О.О., підзахисний ОСОБА_2 виконував маневри на автомобілі «Хюндай-Тюксон» з двигуном об’ємом 2,7 л, а в наявності під час ДТП 01.11.2007 року ОСОБА_2 їхав на автомобілі «Хюндай-Тюксон» з двигуном об’ємом 2,0 л. і ця суттєва різниця, вплинула на висновки експерта. З офіційного сайту «Хюндай» вбачається, що розгін з місця до 100 км/год при двигуні об’ємом 2,7 л дорівнює 10,5 сек., а в при двигуні об’ємом 2,0 л - 12,7 сек. В таблиці експертизи наведені декілька замірів з посиланням на те - «якщо час руху автомобіля «Хюндай-Тюксон» з моменту виникнення небезпеки до моменту зіткнення становить 3,7 сек., то ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування. Якщо час руху автомобіля «Хюндай-Тюксон» з моменту виникнення небезпеки до моменту зіткнення становить 2,1-2,5 сек., то ОСОБА_3 не мав такої технічної можливості». Крім того при допиті в суді ОСОБА_3.останній став посилатися на те, що безпосередньо перед моментом зіткнення він застосував гальмування, хоча до цього на досудовому слідстві таку обставину не зазначав. Таким чином, на думку захисника експертний висновок повинен враховувати і цю обставину з урахуванням відстані гальмового шляху. Також на його думку двозначна відповідь експерта про час виникнення небезпеки і є невірною, так як заміри часу проводились з використанням автомобіля «Хюндай-Тюксон» з двигуном об’ємом 2,7 л., а повинні були проводитись з двигуном об’ємом 2,0 л. як вимагає законодавство при призначені та проведенні експертизи. Тому він вважає, що використання того самого автомобілю або близького за технічними даними до того, яким керував ОСОБА_2 на підставі досліджень та замірів проведених при відтворенні нададуть більш чіткі відповіді на поставлені питання. Слідчим не було проведено відтворення обставин подій за участю ОСОБА_2 та перевірка таким чином його показань. Оскільки ОСОБА_2 був запрошений для проведення відтворення в якості статиста, під час проведення такої слідчої дії, обвинувачений ОСОБА_2 міг навмисно не виконувати вказівки слідчого.
На думку захисника перед призначенням автотехнічної експертизи необхідно провести відтворення обставин подій зі свідком ОСОБА_8, який показував, що «водій автомобіля «Хюндай-Тюксон» здійснюючи поворот ліворуч, зайняв середину перехрестя, потім рухаючись дуже повільно, перетнув крайню ліву смугу зустрічного напрямку, а потім так само потихеньку почав перетинати середню смугу зустрічного напрямку». Крім того він вважає за доцільне проведення відтворення обставин подій і з іншими свідками, які спростовують обвинувачення та показання ОСОБА_3 Такі свідчення не були взяті до уваги при складанні висновків автотехнічної експертизи.
Вислухавши заявлене захисником клопотання, що було підтримано підсудним, думку прокурора та інших учасників судового слідства, які вважають, що існуючи в справі неправильності досудового слідства не можуть бути усунені в судовому засіданні і що досудове слідство було в порушення закону проведене неповно, суд вважає необхідним заявлене клопотання задовольнити, оскільки неправильності досудового слідства не можуть бути усунені в судовому засіданні, а зібрані по справі докази не дають можливості суду прийняти правильне та законне рішення стосовно обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України.
З матеріалів кримінальної справи слідує, що ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу.
Згідно ст. 112 КПК України у справах про злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів досудове слідство провадиться слідчими прокуратури. Відповідно до ст. 111 КПК України провадження досудового слідства у справах про злочини, передбачені ст. 286 КК України є обов’язковим.
Враховуючи положення ст. 74 КПК України, показання обвинуваченого по справі підлягають перевірці. Відповідно до вимог ст. ст. 22,64 - 66 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність; в числі обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі при провадженні досудового слідства, шляхом збирання і подання доказів, виключно в порядку встановленому процесуальним законом, є час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого та мотиви злочину. При цьому перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого законом забороняється.
Однак, як слідує з матеріалів кримінальної справи, безпосередньо слідчим прокуратури обвинувачення ОСОБА_2 пред’явлено не було і досудове розслідування справи не проводилось. За таких обставин, вказана справа підлягає поверненню на додаткове досудове розслідування, оскільки зазначена неправильність досудового слідства у справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України не може бути усунута в судовому засіданні.
Під час додаткового розслідування необхідно врахувати наведене, усунути існуючи наявні недоліки, протиріччя, належним чином виконати вимоги КПК України у тому числі про обов’язковість пред’явлення обвинувачення, належним чином визначити дійсні обставини, з належною повнотою дослідити та перевірити доводи ОСОБА_2 про відсутність в його діях невідповідностей вимогам ПДР, дати їм належну оцінку, прийняти всі передбачені законом заходи до збору належних доказів, як в підтвердження обвинувачення, та і виправдування обвинуваченого. Перед призначенням повторної автотехнічної експертизи необхідно провести відтворення обстановки і обставин події ДТП з ОСОБА_2 для перевірки його показань.
У разі наявності протиріч в показаннях допитаних осіб стосовно обставин та механізму зіткнення транспортних засобів прийняти необхідні заходи для їх перевірки, усунення наявних у справі протиріч, у тому числі шляхом проведення відповідних відтворень обстановки і обставин події ДТП за участю визначених у справі осіб та спеціалістів з використанням необхідних засобів і обладнання, з оформленням відповідних схем та фототаблиць. Провести (експертні) дослідження, що до спроможності з технічної точки зору показань допитаних по справі осіб, які є різними (не співпадають) стосовно обставин та механізму зіткнення транспортних засобів.
Після проведення зазначених відтворень обстановки і обставин події ДТП необхідно провести комплексну судову автотехнічну, транспортно - трасологічну експертизу для з’ясування: а) швидкісного режиму та траєкторії руху автомобіля «Мітсубісі-Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4 під час ДТП, його взаємного розташування в момент первинного контакту (зіткнення) по відношенню до автомобіля «Хюндай-Тюксон» д.н.з. НОМЕР_5, а також щодо визначення кута його розташування в момент первинного контакту відносно продовжній осі дороги чи елементів проїзної частини, б) дії кого з водіїв: автомобілів «Хюндай-Тюксон» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2 чи «Мітсубісі-Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_3, з технічної точки зору перебувають в прямому причинному зв’язку між порушенням вимог Правил дорожнього руху України з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на дорозі та її наслідками.
Необхідно також уточнити обставини по яким може бути пред’явлено обвинувачення та в залежності від встановленого прийняти відповідне рішення, при наявності достатніх доказів пред’явити обвинувачення з дотриманням вимог ст. 140 КПК України.
Міра запобіжного заходу обрана відносно ОСОБА_2 підлягає залишенню без змін - підписка про невиїзд.
На підставі викладеного та керуючись ст. 281 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України повернути прокурору Оболонського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.