У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

     Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  2 жовтня 2007 року  кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на  вирок  Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 грудня 2005 року, яким 

                             ОСОБА_1,

       ІНФОРМАЦІЯ_1,

       громадянина  України,

       раніше судимого: 1.03.2004р. за ч.5 ст.191, 69,

       ст.75 КК України на 5 років позбавлення волі з

       іспитовим строком  на 3 роки,

       засуджено

-    за ч.2 ст.185 КК України  із застосуванням ст.69 КК України  до штрафу в сумі 600 грн.

   Цим вироком засуджено ОСОБА_2, який касаційної скарги на вирок не подав і касаційного подання щодо якого не внесено.

      Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 7 лютого 2006 року вирок залишено без зміни. 

     Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним  і засуджено за те, що він 6.09.2005р., знаходячись на вул. Драгоманова, 33а, за попередньою змовою з ОСОБА_2, зі складу приватного підприємця ОСОБА_3 таємно викрали майно останнього на загальну суму 604 грн.

   7.09.2005р. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись на вул. Драгоманова, 33а, повторно, таємно викрали майно ОСОБА_3 на загальну суму 800 грн.

     У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить ухвалу  апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого та неправильним застосуванням кримінального закону скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Посилається на необґрунтованість застосування ст. 69 КК України. Стверджує, що суд не врахував при цьому те, що вчинений засудженим злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, злочин вчинив в період іспитового строку, а суд не призначив йому покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України. 

     Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, адвоката ОСОБА_4, який висловив свої заперечення на доводи  касаційного подання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

     Як видно із матеріалів справи, вироком  Луцького міськрайонного суду від 1.03.2004р. ОСОБА_1 засуджено  за ч.5 ст.191, ст.69, ст.75 КК України на 5 років позбавлення волі  з  іспитовим строком на 3 роки. 

     Новий злочин, передбачений  ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_1 вчинив  у вересні 2005 року, тобто протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

   Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

   При цьому відповідно до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю  вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

    Суд призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України, на порушення вимог ст.71 КК України не призначив йому  покарання за сукупністю вироків, тобто не застосував закон, який підлягав застосуванню.

     Апеляційний суд переглядаючи справу не виправив помилки суду першої інстанції і залишив вирок без зміни.

     За таких обставин вирок і ухвала апеляційного суду відповідно до  п.4 ст.1  ст.367 КПК України підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

     Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів, -               

                                                  у х в а л и л а :

       Касаційне подання  прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

       Вирок  Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 7 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд  в той же суд в іншому  складі.        

                                                      С у д д і:

 Присяжнюк Т.І.           Косарєв В.І.                        Пекний С.Д.