Справа № 2-1630/10г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року Сімферопольський районний суд  Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді Поєдинка А.О., при секретарі - Касянюк Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу і визнання права власності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння дійсним і визнання права власності на зазначене домоволодіння. Вимоги мотивовані тим, що у лютому 2001 року та 19 червня 2001 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_3, яка діяла в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, у рахунок купівлі 1/3 частини домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 1200 доларів США, що еквівалентно 6600 грн., а в червні 2001 року передала їй же 200 доларів США. За домовленістю між сторонами вартість домоволодіння була визначена у 1600 доларів США. При цьому було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору. Однак угоду не було укладено, оскільки відповідачки ухилялись від нотаріального укладення договору і отримання частини грошей. Оформити право власності на зазначене майно позивач не має змоги, тому змушена  звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали свої вимоги в повному обсязі і наполягали на їх задоволенні.

Відповідачі у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Третя особа – ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Третя особа – ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи – Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і заснованим на законі, а тому таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №235 від 28.07.1981 року належить 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1, яка складається з кухні №2-2 площею 7 кв.м., жилої кімнати №2-3 площею 9,7 кв.м., жилої кімнати №2-1 площею. 16,7 кв.м, коридору №2-4 площею 5,7 кв.м., літня кухня, сарай, 1/3 частина мощення, 1/3 частина огорожі. У лютому 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягнуто домовленість, за якою ОСОБА_2 продає, а позивачка купує зазначену частку домоволодіння за 1600 доларів США. Документи для продажу домоволодіння не були готові, тому було встановлено строк для підготовки документів до вересня 2001 року. У лютому 2001 року та 19.06.2001 року позивачка сплатила ОСОБА_3, яка діяла в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності від 09.10.2000 року, 1200 доларів США, що підтверджується розпискою. У червні 2001 року позивачка передала ОСОБА_3 ще 200 доларів США без розписки. Позивач після передачі грошей користується зазначеною частиною будинку. Відповідачі ухиляються від укладення договору купівлі-продажу зазначеної частини домоволодіння у зв’язку з зростанням ціни на домоволодіння.

Згідно із ст. 224 ЦК Української РСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. У відповідності зі ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.. Правочин був укладений у письмовій формі, а його наслідки наступили реально, про що вже наголошувалося вище і що підтверджується згаданими  раніше документами.

Таким чином, суд знаходить переконливими доводи позивача про те, що він правомірно придбав право власності на 1/3 частину домоволодіння, що знаходиться по вул. Цетральній, 92 в с. Софіївка, Сімферопольського району.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що, договір необхідно визнати дійсним.

На підставі ст.220,655 ЦК Української РСР 1963 року, ст. 10,11,60,174,175, 212,214  ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу  1/3 частини будинку АДРЕСА_1, укладений 19 червня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 — дійсним .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини будинку з господарськими та побутовими спорудами по АДРЕСА_1, які в технічному паспорті на житловий будинок зазначені як квартира №2: кухня №2-2 площею 7 кв.м., жила кімната №2-3 площею 9,7 кв.м., жила кімната №2-1 площею. 16,7 кв.м., коридор №2-4 площею 5,7 кв.м., а також літня кухня, сарай, 1/3 частина мощення, 1/3 частина огорожі.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя – (підпис)

Копія згідно з оригіналом.

Суддя:         Секретар: