РІШЕННЯ

                                                                                                                             Справа № 2-1509/2010

   і м е н е м    У К Р А І Н И

25.06.2010 р.                                                                                 м. Сімферополь

        Сімферопольський районний  суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сафонова В.В., при секретарі Михайлової І.В., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Сімферопольського РВ ГУМВС України в АРК про  усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,

                                                                             встановив:

      Позивач звернувся в суд з позовом  і просить суд, на підставі ст.ст.386, 405 ЦК України усунути перешкоди в користуванні недобудованим домоволодінням АДРЕСА_1, шляхом відміни реєстрації ОСОБА_2 у ньому.

      Вимоги  мотивовані тим, що  у своїй власності він має недобудований будинок за адресою  АДРЕСА_1, у якому, з 2005 р.,  вони  мешкали разом з  колишньою дружиною та  своєю дитиною, яка також була зареєстрована у вказаному домоволодінні. Однак, 03.02.2010 р. шлюб  між ними був розірваний.  З вересня 2007 року відповідачка  у будинку не  проживає, тобто більш ніж  1  рік, а проживає у будинку своєї матері, тому він  вважає, що  вона втратила право на жилу площу.

        Відповідачка у судовому засіданні суду пояснила, що на наступний час в неї немає  можливості зареєструватися зі своєю  малолітньою донькою, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому вона не може бути знята  з реєстрації з місця свого  колишнього  проживання. До того ж, майно, яке було придбано ними у  шлюбі  за період  з 2005 по 2010 р.р. підлягає  поділу між ними, включаючи й сам будинок, який ще не  введений в експлуатацію.

      Представник відповідача ВГІФРО Сімферопольського РО в судове засідання не з’явився, направив  до суду заяву  з проханням розглянути справу  у відсутності представника.

     Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не обґрунтований  на Законі, тому не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

       Судом  встановлені таки  факти та правовідносини, які регулюються нормами житлового законодавства України.

       Згідно з копією  будинкової книги  відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована з 03.12.2005 р. за адресою домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.5-6), як колишня дружина позивача. Однак, шлюб між сторонами був розірваний  за рішенням суду від 03.02.2010 р. (а.с.11). На утриманні відповідачки є малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком  якої записаний позивач  ОСОБА_1, що  підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

         Відповідно до  пояснень сторін, вказане домоволодіння не здано в експлуатацію та не зареєстровано в органах БТІ, проти чого  сторони не заперечують.

         Згідно зі ст. 331 ч.2 ЦК України, якщо договором або Законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право  власності виникає з моменту прийняття до експлуатації.

          Таким чином, посилання позивача  як на підставу свого  позову  на ст.ст. 386 та 405 ЦК України, є безпідставними, тому як позивач, в  юридичному понятті диспозицій вказаних норм права,  не набрав права власності на свій будинок, тому  ще не є власником свого  новоствореного майна і,  при таких обставинах, позивач  не має права  вимоги про усунення перешкод своєю  власністю з  посиланням  на вказані норми  матеріального закону.

        Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та  іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування  не може бути грунтуватися на припущеннях.

 При таких обставинах суд приходить до  висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підтверджені  доказами, тому  в задоволенні  позову  повинно бути  відмовлено.  

        На підставі викладеного,  к еруючись вимогами ст.ст. 10-11, 27, 60, 88, 212-215, 218,  294-296 ЦПК України, суд,-                                                                    

В И Р І Ш И В :

           В задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про  усунення перешкод в користуванні недобудованим домоволодінням АДРЕСА_1   -  відмовити у повному обсязі.

            Рішення суду набуває законної сили  протягом  10 (десяти) днів від дня проголошення рішення, якщо заява про апеляційне оскарження рішення суду не була подана. Якщо була  подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом  20 (двадцяти) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набуває законної сили  після закінчення цього строку.

           Апеляційна скарга  може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в десятиденний строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження. У випадку подачі апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набуває законної сили  після розгляду справи апеляційним судом. Заява про апеляційне оскарження й апеляційна скарга подаються в Апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим. Копія апеляційної скарги одночасно направляється   особою, що ії подає, у суд апеляційної інстанції.

Головуючий  суддя:                                           В.В.   Сафонов