Справа № 2-142/10

 РІШЕННЯ

і м е н е м    У К Р А Ї Н И

12.07.2010 р.                                                                                          м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сафонова В.В., при секретарі Михайлової І.В., за участю помічника прокурора Індик Д.С., представника органу опіки та піклування Мирнівської сільської ради АР Крим Артюшкової Н.Г., представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, а також представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселенні, а також за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням,-

встановив:

Позивачка звернулась з  позовом в суд до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і, на підставі ст.ст. 91, 97 ЖК України та ст.814, 825 ЦК України просить суд зобов’язати відповідачів  не чинити перешкод у вселенні та проживанні їй та її  неповнолітньої доньки ОСОБА_9 в жилому приміщенні – будинку АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона заключила договір найму з матір’ю свого чоловіка ОСОБА_12 в будинку АДРЕСА_1, а також тим, що вони з донькою зареєстровані з 30.09.2004 року в цьому будинку, але після смерті наймодавця і її чоловіка  ОСОБА_11, відповідачі примусили позивачку виїхати з вказаного будинку разом з донькою.

Відповідачі пред’явили зустрічний позов і просили суд, на підставі ст.ст.71, 72 ЖК України визнати ОСОБА_5 з її малолітньою донькою ОСОБА_9 втратившими право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що позивачка ОСОБА_5 ніколи не була дружиною ОСОБА_11, в будинок АДРЕСА_1 ніколи не заселялася.  Без їх  відома вона заключила договір піднайму жилого приміщення за вказаною  адресою, про що  вони не знали і не давали на це свого дозволу. А ні позивачка, а ні її малолітня донька ніколи в  спірному жилому приміщенні не  проживали,  їх особистого майна в спірному приміщенні немає, їх ніхто ніколи не примушував виїхати з приміщення та не  перешкоджав користуватися ним.

У судовому  засіданні позивачка та  її представник,  за основним позовом,  наполягали на задоволенні позову у повному  обсязі, пояснивши, що  позивачка ОСОБА_5 проживала у цивільному шлюбі з покійним ОСОБА_11 від  якого  у 2002 році народилася  їх донька ОСОБА_9, однак, у свідоцтві про її народження  батько був записаний зі слів матері. Разом з ОСОБА_11  вони  проживали у будинку АДРЕСА_1.  26.08.2004 р. вона безстроково заключила  договір піднайму  з  ОСОБА_12, яка є  матір’ю її  чоловіка ОСОБА_11, але  у 2008 році вмерли як ОСОБА_12 так і її чоловік ОСОБА_11, після чого  вона не мала доступу до свого житла, де залишилося її  майно, однак  письмових доказів про  це в неї немає, крім свідків. Зустрічний позов не  визнає і просила суд  відмовити у  задоволенні зустрічного позову.

Позивачі по зустрічному позову підтримали зустрічний позов, наполягали на його задоволенні і просили суд відмовити в задоволенні основного  позову, пояснивши, що вони ніколи не давали згоди на заключення договору піднайму, про який  вони узнали після смерті ОСОБА_12 Позивачка ніколи не проживала у їх будинку, тому у задоволенні  її позову необхідно відмовити

            Представник позивача по зустрічному позову пояснила, що  вимоги не засновані на  законі, тому як в БТІ відсутні документи про реєстрацію спірного будинку, відсутній також і статус житла. Разом  з тим, члени родини, які проживали разом з ОСОБА_12 у спірному будинку,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також  покійний ОСОБА_11 не давали своєї згоди про вселення  на жилу  площу  та заключення договору  піднайму з ОСОБА_5. Свідоцтва про реєстрацію шлюбу  між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 немає, але у договору піднайму вказано, що  вона є невісткою ОСОБА_12, а по іншим документам вона проходить як племінниця. До тог ж, зі слів  ОСОБА_5  вона дізналася про смерть ОСОБА_11  по телефону, що підтверджує  факт, що в будинку її ніколи не було.

Третя особа ОСОБА_8 суду пояснив, що він є братом   ОСОБА_6 по  матері ОСОБА_12 і проживає у будинку АДРЕСА_1. Про реєстрацію  у спірному  будинку ОСОБА_5, а також  про договір піднайму від  2004 року,  йому також стало відомо після смерті матері.

Представник третьої особи  пояснила, що договір піднайму є нікчемним, тому як не узгоджений статус  жилого будинку, який не введений у експлуатацію і не зареєстрований у БТІ. ОСОБА_12 не мала права заключати такий договір з ОСОБА_5, тому як інші члени родини не надавали їй таких  повноважень. Позивачка ОСОБА_5 ніколи не  проживала у спірному будинку на вул. Фонтанна №47, про що вказує  у своїх  поясненнях  її довіритель ОСОБА_8, який постійно приходив до своїх родичів у будинок,  тому вважає, що в задоволенні основного позову повинно  бути відмовлено.

    Дослідивши матеріали справи, та оцінивши зібрані у справі  докази суд вважає , що позовні вимоги за первинним позовом не підлягають задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного,

            Судом встановлені такі факти та правовідносини, які регулюються нормами житлового законодавства.

            Судом  встановлено, що позивачка ОСОБА_5  30.09.2004 р.  зареєстрована у  спірному будинку АДРЕСА_1, що підтверджується ксерокопію  її  паспорту (а.с.5).  На її  утриманні є донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом  про її народження (а.с.7 ).    26.08.2004 р. між  ОСОБА_12 та  ОСОБА_5 був  заключний   письмовий договір піднайму  (а.с.8), однак, у графі «наниматель» не вказані дорослі члени родини, якими є  відповідачі по справі ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, що  суперечить ст. 91 ЖК України, згідно з  якою наймач жилого приміщення вправі за згодою членів родини, які проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайм жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлених цим Кодексом.  Вказаний договір є підставою для реєстрації  позивачки у вказаному спірному жилому приміщенні. Між тим, ОСОБА_12 померла 01.09.2008 року, тому згідно зі ст.25 ч.4 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. При таких обставинах позивачка повинна була перезаключити вказаний договір  піднайму з іншими членами родини, які є наймачами спірного жилого  будинку.

            З іншого боку, згідно зі ст. 94 ЖК України здача жилого  приміщення в піднайм з  порушенням вимог, установлених ч.1 ст. 91 ЖК України тягне за собою недійсність договору піднайму.

            При вказаних обставинах такий  договір  повинен визнаватися нікчемним.

            Разом  з  тим, позивачка за основним позовом не заперечує, що після смерті ОСОБА_11 13.10.2008 року вона у спірному житлі не  проживає.

            Згідно  ст.71 ЖК  України при тимчасовій  відсутності наймача або членів його родини  за ними зберігається житлове  приміщення протягом шести  місяців.

          Судом встановлено , що позивачка за первинним позовом і її донька у  будинку АДРЕСА_1,  не проживає більш ніж  6 місяців без  поважних  причин. Доказів, які б  свідчили про те, що  відповідачі завдавали  перешкод у користуванні жилою  площею  у спірному будинку,  суду не надано.

При таких обставинах суд вважає , що позивачка за первинним позовом та її донька втратили право на житлову  площу у  спірному будинку, тому, в задоволенні основного позову повинно бути відмовлено, а зустрічний позов підлягає задоволенню.

   На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати належить стягнути з позивача за первинним позовом.

На підставі ст. 71, 72, 91,94  ЖК України, керуючись вимогами ст.ст. 10-11, 27,60, 88, 212-215, 218, 294-296 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 не чинити перешкод у вселенні та проживанні ОСОБА_5 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_9 в жилом приміщенні -будинку АДРЕСА_1 - відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_5 з її малолітньою донькою ОСОБА_9, втратившими право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судові витрати у сумі 46 грн. 50 коп.

Рішення суду набуває законної сили протягом 10 (десяти) днів від дня проголошення рішення, якщо заява про апеляційне оскарження рішення суду не була подана. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 (двадцяти) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне
оскарження, якщо скарга подається в десятиденний строк, встановлений для подачі заяви про
апеляційне оскарження. У випадку подачі' апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано,
набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заява про апеляційне оскарження й
апеляційна скарга подаються в Апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд АР
Крим. Копія апеляційної скарги одночасно направляється особою, що ії подає, у суд апеляційної
інстанції.

Суддя:                                                                      В.В. Сафонов