РІШЕННЯ

                                                                                                                             Справа № 2-1097/2010

   і м е н е м    У К Р А І Н И

24.06.2010 р.                                                                                 м. Сімферополь

        Сімферопольський районний  суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сафонова В.В., при секретарі Михайлової І.В., за участю  помічника прокурора Індик Д.С. та представника відповідача Османової З.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом   ОСОБА_2 до  Гвардійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат про  скасування наказу №293-К від 04.12.2009 р.,-

                                                                             встановив:

      Позивач звернувся в суд з позовом  і просить суд    скасувати наказ №293-К від 04.12.2009 р. та стягнути матеріальні збитки за вимушений прогул  і моральну шкоду – у розмірі 1500 грн.      

      Вимоги  мотивовані тим, що наказом  директора Гвардійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату ОСОБА_3  №293-К від 04.12.2009 р. він  був  звільнений  з посади вихователя за систематичне порушення без поважних причин трудових обов’язків за ст.  40  п.3 КЗпП України, з  яким  він не згоден, тому як він вважає, що з його боку  ніяких порушень посадової інструкції не було. Він не вважає себе винним в тому, що учень школи ОСОБА_4,  у той час коли він займався з іншими  учнями, покинув територію школи  і вжив алкогольні напої, тому як останній відмовився приймати участь у  диспуті відповів йому нецензурними словами, махнув рукою і пішов. Через деякий час він побачив його у кімнаті на кроваті, від  якого  ішов запах алкоголю, про що він доповів  медсестрі Мустафаєвої, яка викликала  швидку допомогу і ОСОБА_4 відвезли в  лікарню.

      У судовому засіданні  позивач  підтримав позов  та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

    Помічник прокурора Індик Д.С.  просила суд відмовити позивачу у  задоволенні позову, мотивуючи тим, що  факт вживання алкогольних напоїв  з боку учня ОСОБА_4 мав місце з вини вихователя ОСОБА_2, який повинен був доглядати за всіма учнями, в тому числі і за ОСОБА_4, відповідно до  посадової  інструкції, але цього не зробив,   тому  останній покинув територію школи, вжив алкогольні напої, у зв’язку з чим був доставлений у лікарню. Вважає, що наказ №293-К від 04.12.2009 р про звільнення позивача з посади вихователя відповідає діючому законодавству.

      Представник  відповідача  позов  не  визнав у повному обсязі, та пояснив, що наказ №293-К від 04.12.2009 р. про звільнення позивача ОСОБА_2 з посади вихователя відповідає діючому законодавству. Так, відповідно до наказу №291-К від 02.12.2009 р.  вихователю ОСОБА_2  була оголошена догана за  порушення трудової дисципліни за неналежне виконання посадових обов’язків, що  призвело до  побиття учня ОСОБА_4. Вказаний наказ  був  оскаржений  позивачем у судовому порядку, але в задоволенні позову йому було відмовлено. Однак, 28.11.2009 року,  він повторно  порушив трудову  дисципліну, тому як не виконав вимоги посадової  інструкції і допустив вживання алкогольних напоїв  з боку учня ОСОБА_4, якого доставили швидкою допомогою до лікарні з отруєнням. Вказаний факт знайшов своє підтвердження у ході службового  розслідування, що  підтверджується відповідним актом, згідно з яким комісія встановила, що вихователь ОСОБА_2, у невиконання вимог посадової  інструкції, порушив  трудову дисципліну, неналежно виконував свої обов’язки вихователя, у  результаті чого допустив безконтрольність за учнями і як слідство вживання учнем ОСОБА_4  алкогольних напоїв, що вплинуло на стан  його здоров’я.

    Свідок  ОСОБА_5  показала, що  вона працює заступником директора школи-інтернат. 28.11.2009 р. їй зателефонувала вихователь Сорока, яка доповіла їй, що  учень ОСОБА_4 знаходиться у стані алкогольного сп’яніння, а вихователя ОСОБА_2, який повинен був  бути  з учнями на місці немає. За результатами  службового розслідування вказаний факт  з вини вихователя ОСОБА_2 підтвердився.

    Свідок ОСОБА_6 показала, що вона працює  вихователем  школи-інтернат. 28.11.2009 р.  зі слів учнів їй стало відомо, що учень ОСОБА_4 вжив 3 стакани водки. Вона зайшла у спальню і побачила ОСОБА_4 на кроваті, але вихователя ОСОБА_2, який повинен був  його доглядати, не було. В кімнату прийшли всі вихователі та чергова Сорока, яка сказала, що  ОСОБА_2 хотів їй передати дітей, але не розповів їй про вказаний факт вживання алкоголю  учнем ОСОБА_4. Учні на руках донесли ОСОБА_4 у ізолятор – медичний пункт, а потім на швидкій допомозі він був доставлений у  лікарню.

   Свідок ОСОБА_7 показала, що вона працює  вихователем  школи-інтернат.  28.11.2009 р. вона, та останні робітники школи-інтернат виявили факт знаходження учня ОСОБА_4 у стані сп’яніння у своїй кімнаті, але його  вихователя ОСОБА_2 поряд не було. Вихователь повинен був знаходитися по хвилино з  учнями, про що вказано в посадовій інструкції. ОСОБА_4 був без контролю з  боку вихователя ОСОБА_2, тому  стався такий випадок, до того ж ОСОБА_2 хотів скрити факт сп’яніння учня ОСОБА_4, якого доставили швидкою допомогою до лікарні.

  Свідок ОСОБА_4 підтвердив факт  придбання ним,  за територією школи-інтернат,   28.11.2009 р. у магазині  водки та пива, а також вживання ним алкоголю і  відсутність  поряд з ним вихователя  ОСОБА_2.

     Заслухавши пояснення  сторін,  допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не обґрунтований  на Законі і не підтверджений відповідними доказами в задоволенні якого  необхідно відмовити, виходячи з наступного.

       Судом  встановлені таки  факти та правовідносини, які регулюються нормами трудового законодавства України.

       Згідно з копією  трудової книжки, позивач ОСОБА_2 працював вихователем в Гвардійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат (а.с.9). Згідно з наказом  директора Гвардійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату ОСОБА_3 №291-К від 02.12.2009 р. ОСОБА_2 була оголошена догана (а.с.37) за те, що 07.11.2009 р., в порушення вимог посадової інструкції вихователя, ОСОБА_2 допустив факт  бійки між учнями, що призвело до пошкодження здоров’я учня ОСОБА_4.  

       Згідно з наказом директора Гвардійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату ОСОБА_3 №293-К від 04.12.2009 р.  ОСОБА_2 був  звільнений  з посади вихователя за систематичне порушення без поважних причин трудових обов’язків за ст.  40  п.3 КЗпП України (а.с.8).  Підставою для такого наказу виявився факт вживання  28.11.2009 р. алкогольних напоїв учнем школи-інтернат ОСОБА_4, що призвело до пошкодження його здоров’я. Вказаний факт підтверджується актом службового розслідування  від 03.12.2009 р.  (а.с.77) з боку керівництва та членів комісії школи-інтернат,  відповідно до якого  -  з вини вихователя ОСОБА_2, який, в порушення вимог  посадової інструкції вихователя,  не доглядів учня ОСОБА_4, у зв’язку з чим останній  придбав алкогольні напої за територією школи-інтернат, після чого вжив  вказані алкогольні  напої і, після  виявлення вказаного факту  вихователями школи, був доставлений швидкою допомогою у  лікарню. Вказаний факт також підтвердили у судовому  засіданні свідки -  ОСОБА_4, ОСОБА_5,   ОСОБА_6 та  ОСОБА_7

       Відповідно до посадової інструкції  вихователя, затвердженої директором школи-інтернат ОСОБА_3 від 10.03.2008 р., а також  додатком до вказаної інструкції від 31.08.2009 року, з положеннями якої вихователь ОСОБА_2 був ознайомлений під розпис, вихователь повинен створювати безопасні умови  побуту учнів школи-інтернат, сповіщати адміністрацію школи про  кожний нещасний випадок та надавати першу медичну допомогу учням, нести відповідальність за сохранність учнів і знаходитися з учнями постійно.

         Однак, на думку суду,  вихователь ОСОБА_2 не виконав положень вказаної інструкції, та допустив випадок відлучення учня ОСОБА_4 з території школи-інтернат, який  придбав спиртні  напої та вжив їх, в результаті чого був знайдений іншими вихователями у кімнаті у стані алкогольного сп’яніння, після чого був відправлений у  лікарню з отравленням, що  підтверджується даними  Гвардійської лікарні (а.с.88).

          Враховуючи те, що раніше вихователь ОСОБА_2 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, але на протязі року знов вчинив дисциплінарний проступок, то  його дії підпадають під положення п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України за ознакою  систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, про що також  вказано у п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів».  

   Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та  іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування  не може бути грунтуватися на припущеннях.

    При таких обставинах суд приходить до  висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та недоказані доказами, тому права позивача не порушені, в задоволенні  яких необхідно відмовити у повному обсязі.      

     На підставі ст.40 ч.1 п.3, 237-1 КЗпП України,  к еруючись вимогами ст.ст. 10-11, 27,60, 88, 212-215, 218,  294-296 ЦПК України, суд,-                                                                    

В И Р І Ш И В :

           В задоволенні позову ОСОБА_2 до Гвардійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат про  скасування наказу №293-К від 04.12.2009 р. та стягнення матеріальних збитків за вимушений прогул  і моральної шкоди –  відмовити у повному обсязі.

            Рішення суду набуває законної сили  протягом  10 (десяти) днів від дня проголошення рішення, якщо заява про апеляційне оскарження рішення суду не була подана. Якщо була  подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом  20 (двадцяти) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набуває законної сили  після закінчення цього строку.

           Апеляційна скарга  може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в десятиденний строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження. У випадку подачі апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набуває законної сили  після розгляду справи апеляційним судом. Заява про апеляційне оскарження й апеляційна скарга подаються в Апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим. Копія апеляційної скарги одночасно направляється   особою, що ії подає, у суд апеляційної інстанції.

Головуючий  суддя:                                           В.В.   Сафонов