КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-9660/09/2570                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Соломко І.І.       

Суддя-доповідач:  Цвіркун Ю.І

У Х В А Л А

Іменем України

"01" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.,

суддів             –                      Зайця В.С.,

                                Федорової Г.Г.,

при секретарі – Петриченко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  за апеляційною скаргою  Контрольно-ревізійного відділу в Городнянському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року у справі за позовом  Державного підприємства «Городнянське лісове господарство»до Контрольно-ревізійного відділу в Городнянському районі Чернігівської області, третя особа –Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства, про визнання вимоги незаконною в частині,

в с т а н о в и л а:

Державне  підприємство «Городнянське лісове господарство»(далі –ДП «Городнянське лісове господарство», позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з  позовом до Контрольно-ревізійного відділу в Городнянському районі Чернігівської області (далі –КРВ в  Городнянському районі, відповідач), третя особа –Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства, про визнання вимоги незаконною в частині.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду  від  31 липня 2009 року  позов задоволено частково, а саме визнано незаконними вимоги КРВ в Городнянському районі в частині: - вжиття заходів  по зменшенню інших  операційних доходів  та поновлення в обліку дебіторської заборгованості  ДП «Городнянське  лісомисливське господарство»на суму  10 396, 75  грн.;  - вжиття заходів  по зменшенню  інших операційних витрат  і  проведення  перерахунку прибутку  на загальну суму  96 289,11 грн. незаконною; - у подальшому  дотримуватися  вимог Положення про закупівлю  товарів робіт і послуг  за державні кошти, затвердженого постановою КМУ  від 17 жовтня  2008 року  за №921, придбання основних засобів здійснення при наявності  дозволу вищестоящої організації. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Чернігівського окружного  адміністративного суду  від   31  липня  2009 року,   КРВ в Городнянському районі Чернігівської області звернувся  до Київського  апеляційного  адміністративного  суду  з апеляційною скаргою, в  якій просить  ухвалене у справі судове рішення скасувати та  постановити нове рішення по справі, яким відмовити в  задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Апелянт вважає, що суд І-ї інстанції дійшов помилкового висновку щодо незаконності даних вимог КРВ, оскільки надання позивачем благодійної допомоги у відповідних розмірах іншим особам та виділення у такий спосіб витрат на ліквідацію наслідків пожеж суперечить вимогам законодавства України, а також КРВ має повноваження зобов’язувати позивача у подальшій роботі дотримуватись вимог Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №921.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується із позицією апелянта з наступних підстав.

Апелянт зазначає, що передавши безоплатно частку свого майна у вигляді благодійної допомоги в сумі 96 289, 11 грн., ДП «Городнянське лісове господарство»порушило статтю 75 Господарського кодексу України, відповідно до якої державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Внаслідок цього занижено суму прибутку і відповідно відрахування до загального фонду Державного бюджету.

КРВ вимагає вжити заходів по зменшенню інших операційних витрат і проведенню перерахунку прибутку на загальну суму 96 289, 11 грн.

Згідно із п.3  Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 р. №173 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2005 р. за №729/11009, фінансовий план підприємства повинен забезпечувати зростання фінансових результатів діяльності, отримання валового прибутку та чистого прибутку, розмір яких не може бути меншим, ніж прогнозний показник поточного року, розрахований на базі фактично досягнутих показників I кварталу поточного року та прогнозних показників II, III і IV кварталів поточного року з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.

Відповідно до абзацу третього п.4 вказаного Порядку у разі зменшення чистого прибутку порівняно з відповідним періодом попереднього року підприємство обов’язково повинно надати аналітичний висновок з обґрунтуванням причин такого зменшення.

Тож в силу цих норм орган, який управляє майном не повинен контролювати кожну статтю витрат, відображених у фінансовому плані, а контролює усю суму прибутку, яку повинно отримати підприємство у результаті своєї господарської діяльності.

Відповідно до п.13 Порядку звіт про виконання фінансового плану підприємство надає органам, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, щокварталу в строки, установлені для подання фінансової звітності, разом із пояснювальною запискою щодо результатів діяльності за квартал та із зазначенням за окремими факторами причин значних відхилень фактичних показників від планових.

Вищевикладене свідчить про те, що якби Державний комітет лісового господарства (орган, який управляє майном) не був згідний з сумою, витраченою на благодійництво, він не прийняв би відповідний звіт.

В силу частини першої статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Для закупівель товарів, робіт чи послуг державне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про здійснення державних закупівель".  

Частина друга статті 75 ГК України передбачає, що фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому:  - підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; - інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони входять.

Відповідно до частини п’ятої статті 75 ГК України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

В силу положень п.п. 2 п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 року №1673 Кабінет Міністрів України постановляє Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади установлювати під час формування та затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки: а) граничний обсяг їх витрат, які можуть бути визначені (за результатами попереднього звітного року), на: - оплату консалтингових та аудиторських послуг на рівні не більш як 1,5 відсотка обсягу чистого прибутку;  - страхування (крім витрат на державне соціальне страхування, обов'язкове страхування та страхування відповідно до міжнародних договорів) на рівні не більш як 1,5 відсотка обсягу чистого прибутку, а також обмеження максимального розміру страхового тарифу; - представницькі заходи та рекламу на рівні не більш як 0,5 відсотка обсягу чистого прибутку;  б) обмеження витрат на придбання та утримання легкових автотранспортних засобів, зокрема з урахуванням того, що їх використання повинне здійснюватися тільки з метою поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб суб'єктів господарювання;  в) суму витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року).

Держкомлісгосп своїми листами дав згоду на надання позивачем відповідної благодійної допомоги, тому є підстави вважати, що надання благодійної допомоги понад розмір, затверджений фінансовим планом узгоджується із вимогами законодавства України.

Апелянт також зазначає, що витрачання коштів в сумі 10 396, 75 грн. на ліквідацію наслідків пожеж в Херсонській області і віднесення на бухгалтерський рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»суперечить вимогам законодавства України.

Тому КРВ вимагає вжити заходів по зменшенню інших операційних доходів та поновити в обліку дебіторську заборгованість ДП «Голопристанське лісомисливське господарство»на суму 10 396, 75 грн.

Звертається увага, що витрати на ліквідацію наслідків пожеж в Херсонській області і віднесення на бухгалтерський рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»здійснено, зокрема, на підставі протоколу №57 засідання колегії Державного комітету лісового господарства України від 30.11.2007 року.  

Відповідно до п.10 Положення про Державний комітет лісового господарства, що затверджено Указом Президента України від 14.08.2000 №969/2000 року, для вирішення питань, що належать до компетенції Держкомлісгоспу України утворюється колегія. Рішення колегії проводяться наказами Держкомлісгоспу України.

Наказом №580 від 27.09.2007 р. Держкомлісгоспу України «Про організацію ліквідації наслідків лісових пожеж в Херсонській області»визначені норми витрат паливно-мастильних матеріалів, запасних частин та інших матеріалів при розробці згарищ.

Підставою для прийняття зазначеного наказу було доручення Кабінету Міністрів України від 18.09.2007 року №38114/1/1-07 «Про рівень надзвичайної ситуації»та експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації, яка сталася на території Херсонської області внаслідок лісової пожежі».

Разом з тим, дії і рішення КРВ, як органу державної влади, повинні відповідати закону, прийматись розсудливо, пропорційно, з урахуванням об’єктивних можливостей суб’єкта контролю виконати поставлені вимоги.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дія позивача щодо надання благодійної допомоги, враховуючи статтю 202 ЦК України, носить характер одностороннього правочину.

У осіб, які отримали благодійну допомогу не виникло обов’язку повернення одержаних коштів у наслідок будь-чиїх дій чи рішень, а відповідно і у позивача відсутнє право вимагати повернення цих коштів. Для виконання даних вимог КРВ щодо повернення коштів необхідно зобов’язати підприємства, які отримали ці кошти як благодійну допомогу, повернути їх. Враховуючи, що будь-яких договірних зобов’язань щодо надання цих коштів між позивачем і тими, особами кому надавалась благодійна допомога не виникало, відсутні законні підстави для стягнення з них коштів.

Крім того, формальне виконання цієї вимоги КРВ порушить законні права та інтереси відповідних осіб, які не вчиняли неправомірних дій. За таких умов, відповідні вимоги відповідача не можуть бути виконані позивачем законним шляхом, про що відповідачу достовірно відомо.

Таким чином, аналіз цих вимог КРВ дає підстави розцінювати їх як такі, що пред'явлені неправомірно.

Крім того, вимога КРВ до позивача про подальше дотримання у роботі Положення про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабміну України від 17.10.2008 року  № 921, є необґрунтованою і безпідставною.

Так, в силу статті 117 Конституції України  Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.  

Отже, обов’язок позивача виконувати постанови і розпорядження КМ України закріплений в Основному Законі. А відповідач, враховуючи його повноваження, не має правових підстав пред’являти такі вимоги позивачу.   

Разом з тим, звертається увага на те, що дана постанова КМ України втратила чинність 05.08.2010 року згідно із постановою КМ України від 28.07 2010 р. № 666. Відповідно зобов’язувати суб’єкта господарської діяльності виконувати недіючу постанову КМ України є неправомірним.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

У ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак представники відповідача у суді усіх доводів позивача обґрунтовано не спростували.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Стаття 200 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись  статтями 195-196, 200, 205 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного відділу в Городнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову  Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили  з моменту проголошення, а  якщо його  було прийнято  за наслідками  розгляду  у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення  копій особам, які беруть участь у справі  (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна  скарга  на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом  двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі  складення постанови в повному обсязі  відповідно до  статті  160 цього  Кодексу –з дня  складення  постанови в повному обсязі  (стаття 212 КАС України).

Головуючий:                                                                                

Судді: