Справа № 22ц-4399 від 2010 року Головуючий в 1 інстанції Новік Л.М.
Категорія 27 Доповідач Бараннік О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 рік вересень 20 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Грало О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Синельниковіського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», яке 17.07.2009 року перереєстроване в Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № 131 від 21.02.2008 року ОСОБА_1 21.02.2008 року отримав кредит у розмірі 200 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.02.2013 року.
Однак, не дивлячись на це, а також на те, що відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, відповідач станом на 29.04.2009 року має заборгованість у розмірі 182 736 гривень 79 копійок.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідно до часини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», вимушено було звернутись з даним позовом до суду.
Рішенням Синельниковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року комерційному банку «Приватбанк» передано в заклад, шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного йому на праві власності заставленого майна, яке зазначене в договорі застави № 131-2 від 21.02.2008 року. Цим же рішенням в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 131 від 21.02.2008 року в сумі 182 736 гривень 79 копійок звернено стягнення на майно, яке зазначено в договорі застави № 131-2 від 21.02.2008 року шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця ; звернено стягнення на нежитлову будівлю торгового комплексу, яка розташована за адресою : Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. 50 років СССР, буд. 3, а також земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 129 кв.м., яка розташована за адресою : Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. 50 років СССР, будинок 3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № 131-1 від 21.02.2008 року закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» з укладеним від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням «Приватбанку» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, вказуючи на допущені судом першої інстанції при вирішенні спору порушення норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким комерційному банку «Приватбанк» відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає відхиленню, а рішення суду – скасуванню з послідуючою постановкою нового рішення про відмову в задоволені позову публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк», виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з нібито допущених відповідачем порушень своїх зобов’язань по кредитному договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 182 736 гривень 79 копійок.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово та без належного з’ясування дійсних обставин справи, з матеріалів якої вбачається, що на виконання взятих на себе зобов’язань по договору № 131 від 21.02.2008 року відповідачем з 21.03.2008 року по 22.06.2009 року включно, тобто і на момент звернення банком до суду з даним позовом, сплачувалися внески у розмірі та строки відповідно до доданого до кредитного договору графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди /а.с.7 оборот, 8/. Сплачувались відповідачем внески в розмірі та строки відповідно до доданого до кредитного договору графіку погашення кредиту і в подальшому, в результаті чого станом на березень 2010 року загальна сума сплачених ним внесків за кредитним договором склала 58 494 гривні 40 копійок.
Таким чином, при таких обставинах, а також з врахуванням того, що в порушення пункту 7.3 кредитного договору № 131 від 21.02.2008 року, відповідно до якого будь-які зміни і доповнення до кредитного договору дійсні тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді з належними підписами обох сторін, банком в односторонньому порядку було проведено підвищення розміру процентів за кредитним договором, крім того ще й після набрання чинності Закону України № 661-V1 від 12.12.2008 року, яким збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку заборонено, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості по оплаті кредиту, і у зв’язку з чим рішення суду не може залишатись в силі і підляже скасуванню з подальшим ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п. 3 ст.309, ст.ст. 313 - 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Синельниковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року – скасувати.
В задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: