Справа № 2-7754-10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Музиканта С.Л.
при секретарі Супрун Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Слов'янському районі Донецької області за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, суд,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2010 року до суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Слов'янському районі Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги обґрунтувавши свої вимоги тим, що він, відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. У 2007 році йому така допомога не виплачувалася, оскільки ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена на 2007 рік. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що має право на отримання державної допомоги як дитина війни за такі періоди: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.10. 2009 року, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 30. 04. 2010 року.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явився, разом з тим, від нього є заява з проханням розглянути справу у його відсутності, в поданій заяві просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача УПФУ в м. Слов’янську до суду не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи є заява з проханням розглянути справу у його відсутності, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Крім того, представник відповідача висловив наступну позицію щодо заявлених вимог позивача у своїх письмових запереченнях. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалося підвищення до пенсії з 01.01.07 року у розмірі 19 грн., з 01.04.07 року – 19,35 грн., з 01.10.07 року – 19,75 грн.
09.07.07 року Конституційним судом України ухвалено рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Оскільки ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного суду України вищенаведене підвищення не виплачувалося. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного Фонду України, кошти Пенсійного Фонду України не включаються до складу Державного бюджету, не підлягають оподаткуванню, забороняється використання коштів Пенсійного фонду України для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбаченні цим законом.
У зв'язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: " Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 41 розділу II Закону України "Про держави їй бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку, з прийняттям нової редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (пп. 2 п. 41 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08р. втратила чинність нова редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно - правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01 08р.
Для врегулювання ситуації, 28.05.08 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або місячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.
Статтею 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" № 835-VI від 26.12.2008 року встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються незалежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
УПФУ в Слов’янському районі наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області до суду не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, позивач є громадянином України і має правовий статус “Дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням № 16030, а також довідкою про те, що він дійсно перебуває на обліку в УПФУ м. Слов’янську, отримує пенсію за віком та йому призначена надбавка “Дитина війна” з 01.01.2008 року по теперішній час.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” – зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 09.07.2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31.12.2007 року.
Тобто, за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач має право на отримання підвищення пенсії на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року, суд вважає, що позивачем не пропущений строк на звернення до суду.
Конституція України у ст. 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення” є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законом України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст.8 Конституції України та вимог ст.ст.257-258 ЦК України, при розгляді справ за Законом України “Про соціальний захист дітей війни” пропущений трирічний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, відповідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії “дитини війни” у 2008 році підлягає задоволенню з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».Тому позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2009 рік також підлягають задоволенню.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Тому позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2010 рік також підлягають задоволенню.
Вирішуючи заявлене у позові питання про повернення позивачу судових витрат, суд вважає, що в цій частині він також підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Сума сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до квитанції від 31.08.2010 року становить 120 грн. 00 коп. (а.с.2), сума сплаченого судового збору відповідно до квитанції від 31.08.2010 року становить 51 грн. 00 коп.(а.с.1).
Відповідно до п. 13 “Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, затвердженого постановою КМ України від 21 грудня 2005 р. N 1258, повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.
Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
За ст. 10 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” №1788 – XII від 05.11.1991 року у редакції ЗУ від 17.01.2002 року №2981-ШШ пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідачі у справі є структурними підрозділами Пенсійного фонду України, які не є органами місцевого самоврядування, відтак сума судових витрат сплачена позивачем, а саме: судовий збір – 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн. 00 коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 10,11,60,88, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги – задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за періоди: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.10. 2009 року, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 30. 04. 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за наступні періоди: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.10. 2009 року, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 30. 04. 2010 року.
Стягнути з місцевого бюджету Слов’янської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 51 грн 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду С.Л. Музикант