АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 6053 / 2010 Головуючий в 1 інстанції - Олійник В.М.
Категорія - 57 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Куценко Т.Р., Перцової В.А.
при секретарі - Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
Управління праці та соціального захисту населення
Павлоградської районної державної адміністрації
Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Судом першої інстанції розглянуто по суті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії і 06.04.2010 року ухвалено постанову по справі.
Зазначеною постановою від 06.04.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області по нездійсненню перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Також, суд зобов’язав Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області призначити та виплатити ОСОБА_1, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірах, які дорівнюють прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, у урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Судом вирішено питання щодо судових витрат по справі.
В іншій частині позовних вимог відмовлено / а. с. 28-32 /.
З такою постановою не погодився відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі управління праці) і звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 року, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, - скасувати та ухвалити нову, якою відмовити позивачці в цій частині її позовних вимогах, посилаючись на те, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права / а. с. 43-44 /.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 / а. с. 6 /, і перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у зв’язку з народженням дитини, де їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку/а. с. 5/.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З 01.01.2007 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і ст.ст. 56,71 цього Закону була зупинена дія ст.12, ч.1 ст.15, п.3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та встановлено новий розмір відповідної допомоги для застрахованих осіб, що дорівнював різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку встановленому Кабміном України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
Конституційним Судом України 09.07.2007 року було ухвалене рішення у справі № 6рп-2007, яким визнані неконституційними положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, та положення ст. 71 цього ж Закону, в частині зупинення дії ст.12, ч.1 ст.15, п.3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». У зв’язку з цим, законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Оскільки, згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, то дії відповідача за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року не можуть бути визнані неправомірними, оскільки допомога у цей період виплачувалась позивачці відповідно до вимог чинного законодавства.
Дії ж відповідача, щодо виплати позивачці зазначеної допомоги у неналежному розмірі у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, на думку суду першої інстанції, при вище викладених обставинах, не можуть бути визнані правомірними, а тому заявлені вимоги щодо цього періоду підлягають задоволенню.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а постанову суду, в оскаржуваній частині, залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вище викладених обставинах суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Приведені в апеляційні скарзі доводи відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а постанова суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,304-1 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області – відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року, в оскаржуваній частині, – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
СУДДІ: