УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головуючтй суддя у 1 інст.-
Справа №22ц-6578 Максименко О.І.
Категорія -27 Доповідач : Кіктенко Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Бараннік О.П..
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Гребенкіній Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 7 квітня 2010 року про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Про Кредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В с т а н о в и л а :
Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 7 квітня 2010 року задоволена заява Публічного акціонерного товариства «Про Кредит Банк» про забезпечення позову .
Накладено арешт на автомобіль Сітроен,2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2 та на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування ухвали суду , посилаючись на порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що скарги не підлягають задоволенню , а ухвала суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.1 ст.151 ЦПК України суд , за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Частиною 3 ст.151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується:
1/ накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2/ забороною вчиняти певні дії;
3/встановленням обов*язку вчинити певні дії;
4/забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов*язання;
5/ зупиненням продажу арештованого майна , якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту;
6/ зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа , який оскаржується боржником у судовому порядку;
7/ передачею речі, яка є предметом спору ,на зберігання іншим особам.
Із матеріалів справи убачається, що майно, на яке накладено арешт , належить саме відповідачам (а.с. 8,12).
Враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд обгрунтовано у відповідності з вимогами ч.3 ст.151 ЦПК України вжив заходи забезпечення позову у вигдяді накладення арешту на майно відповідачів.
Оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам норм процесуального права і скасуванню не підлягає.
Доводи скарг відносно відсутності доказів про те, що майно, на яке суд наклав арешт, належить саме відповідачам, безпідставні і спростовуються наявними у справі доказами про це: (а.с. 8-відповідь управління державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області про те, що автомобіль Сітроен,2003 року випуску, №НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 та інформаційною довідкою Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації «(а.с.12), якою підтверджується належність на праві власності відповідачки ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1, на яку накладено арешт .
Необгрунтованим є посилання у скаргах на те, що позивачеві передано у заставу інше майно, оскільки доказів тому суду не надано.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду в ухвалі , не мають суттєвого значення для вирішення спірного питання, тому не можуть бути підставою для скасування ухваленої по суті правильної ухвали суду.
За таких обставин колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції при постановленні ухвали норм процесуального права та підстав для задоволення апеляційних скарг відповідачів і скасування ухвали суду.
Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307,п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 7 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :