Справа № 2-3897/2010р.
Категорія № 45
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2010 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
Суддя – Грибан І.О.
секретар с/з – Шпаковська Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
З 22.08.2005р. сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 1386. В шлюбі сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якій зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося. Сторони не проживають разом, матеріально кожний утримує себе самостійно, один одному подружжя не допомагає, взаємовідносини між сторонами погіршилися. Відповідач належну матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, неповнолітню дитину залишити з нею, стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини щомісячно.
В судовому засідання позивачка свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі з тих самих підстав.
Відповідач в судовому засідання позовні вимоги визнав частково, погодився на розірвання шлюбу, заперечував щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини, погодився сплачувати щомісячно аліменти лише на дитячий садочок в розмірі 120 грн., посилаючись на те, що він сам не працює, отримує невелику пенсію, являється інвалідом 2 групи та багато коштів витрачає на придбання ліків.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.
З обставин справи вбачається, що за час сімейного життя сторони не змогли утворити міцну сім’ю, налагодити стосунки не можуть. Між сторонами відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові, поваги та довіри. Сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, з квітня 2010 року проживають окремо.
Таким чином, сім’я розпалася, існує формально, збережена бути не може, підстави для надання сторонам строку для примирення відсутні, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їхньої дитини.
Спільна неповнолітня дитина сторін проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Виходячи з інтересів дитини, суд залишає її проживати з матір’ю.
Згідно свідоцтва про народження відповідач являється батьком неповнолітньої дитини (а.с.4).
Відповідач проживає окремо від позивачки та дитини, не допомагає своїй неповнолітній дочці матеріально, не приймає участі у її вихованні та утриманні.
Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Відповідно до вимог ст.ст. 180, 182 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка не працює, заробітну плату не отримує. При визначенні розміру аліментів просила врахувати, що орендує помешкання, за яке щомісячно необхідно сплачувати кошти. Проте, судом договір оренди жилого приміщення від 16.04.2010р. до уваги не приймається, оскільки не завірений належним чином.
Відповідач не працює, являється інвалідом 2 групи, у зв’язку з чим знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира і отримує пенсію по інвалідності в розмірі 700 грн. Інших доходів для існування не має. Надав фіскальні чеки на підтвердження того, що витрачає кошти на лікування у зв’язку із захворюванням.
Враховуючи вікові потреби дитини в матеріальному забезпеченні на загально необхідні речі, можливості матері дитини, стан здоров’я та матеріальне становище батька дитини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі – 180 грн. щомісячно.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 180-183 СК України, ст.ст. 11, 15, 60, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити частково.
Розірвати шлюб, укладений 22 серпня 2005 року між громадянами України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 1386.
Спільну неповнолітню дитину сторін - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати для подальшого виховання з позивачкою.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1, пенсіонера, інваліда 2 групи, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 19.05.2010р. та до досягнення дитиною повноліття, в розмірі 180 грн. щомісячно.
Судові витрати по розгляду справи віднести на рахунок держави, враховуючи, що відповідач відповідно до вимог ст. 4 Декрету КМУ «Про Державне мито» від сплати судового збору звільнений.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом 10 днів, починаючи з дня його проголошення, шляхом подання через Богунський районний суд м. Житомира апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя І.О. Грибан