Судове рішення #11003084

Справа 22ц-7806

Категорія 37

Головуючий у 1 інстанції Черновськой Г.В..

Доповідач Басуєва Т.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року вересня 15 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Басуєвої Т.А.

суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі Качур Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку на прийняття  спадщини за заповітом, –

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2010 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та надано йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в позові відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що суд ухвалив незаконне рішення.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивач в період часу який необхідний для вступу в спадщину знаходився на стаціонарному лікуванні.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Тому, відповідно до п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер син позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, а не за заповітом, як помилково вказав суд першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2008 року, тобто через два роки, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

09 квітня 2009 року, після майже трьох років, позивач звернувся з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає, прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому строк для прийняття спадщини.

При цьому слід враховувати, що поважними причинами є пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій із прийняттям спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи таких доказів, що свідчать про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, позивач не навів.

Суд першої інстанції визнав як поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини ту обставину, що позивач тривалий час хворіє та відповідно перебуває на стаціонарному лікуванні.

Такий висновок суду не відповідає матеріалам справи.

Із справи медичної установи вбачається, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 04 травня 2006 року о 03 листопада 2006 року і з 27 серпня 2007 року по 15 квітня 2008 року (а.с. 12). Після смерті сина ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивач не мав ніяких перешкод, пов’язаних із станом здоров’я для вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивачем не наведено поважних причин пропуску строку в період коли він після відкриття спадщини не знаходився на стаціонарне лікування. Не надано позивачем і доказів які свідчать про наявність для цього перешкод для подання заяви в цей час.

Неможна визнати поважною причину пропуску строку і посилання суду першої інстанції  про наявність офіційної відмови нотаріусу і звернення до інших спадкоємців, оскільки це не передбачено законом.

Згідно з викладеним, враховуючи і моральні норми поведінки позивача стосовно спадкодавця, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 317 ЦПК України апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2010 року - скасувати.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку на прийняття  спадщини за заповітом - відмовити

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

    Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація