У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого                                           Селівона О.Ф.,
суддів                                             Жука В.Г., Пошви Б.М.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 вересня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2006 року щодо неї.

 

Цим вироком                     ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Випасного Білгород-Дністровського району Одеської області, раніше не судиму,

 

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначено їй за цим законом покарання 1 рік обмеження волі.

 

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного їй покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 2 - 4  ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 610 грн. на відшкодування майнової шкоди та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

 

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 5 серпня 2004 року приблизно о 18 годині біля АДРЕСА_1 під час сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2 умисно нанесла їй один удар дерев′яною палицею по голові, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді рани тім′яної ділянки голови, відкритого вивиху середньої фаланги 3-го пальця правої кисті, що спричинили тривалий розлад здоров′я потерпілої.

 

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 викладає фактичні обставини справи, які, на її думку, дійсно мали місце і, даючи свій аналіз наявним у справі доказам, просить вирок та ухвалу щодо неї скасувати, а справу закрити за відсутністю в діянні складу злочину. Мотивує тим, що досудове та судове слідство проведено неповно і однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтуються на непослідовних показаннях свідків, які її обмовили, та на суперечливих висновках судових експертиз. Посилається на те, що лише відмахнулася палицею від ОСОБА_2, яка переслідувала її з погрозами, але удару не наносила, а тілесні ушкодження потерпілій заподіяв з необережності син останньої, вдаривши її лопатою, яку під час переслідування ОСОБА_1 на території її подвір′я відібрав у її матері. Не погоджується з кваліфікацією заподіяних ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за ступенем середньої тяжкості. Зазначає про незаконне проникнення працівників міліції на територію її домоволодіння та про порушення її права на захист.

 

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

 

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, які узгоджуються між собою і не викликають сумніву в їх об'єктивності.

 

Так, потерпіла ОСОБА_2 та очевидці події свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, показання яких послідовні й незмінні протягом досудового та судового слідства, розповіли про обставини заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 так, як їх наведено у вироку, зазначивши, що сусіди не підтримують стосунків з сім′єю ОСОБА_1 із-за їхньої конфліктності.

 

Сама ж ОСОБА_1 під час досудового слідства та судового розгляду справи, хоча й зазначала, що не цілилася в голову ОСОБА_2 і не бачила, куди поцілила, але не заперечувала факту нанесення нею удару палицею потерпілій під час сварки з нею на вулиці недалеко від свого будинку.

 

 Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи заподіяні ОСОБА_2 тілесні ушкодження спричинили тривалий розлад здоров′я потерпілої на строк понад 3 тижні (21 день) і відносяться до середнього ступеня тяжкості.

 

З даних висновку додаткової судово-медичної експертизи про характер і локалізацію заподіяних ОСОБА_2 тілесних ушкоджень убачається, що вони виникли внаслідок дії із значною силою зверху-вниз тупого предмета з довгастою поверхнею, можливо внаслідок одного удару ломом по голові, коли потерпіла закривала голову рукою, заподіяння цих тілесних ушкоджень ударом лопати зліва-направо неможливе.

 

Оглядом місця події в 5,5 метрах від будинку АДРЕСА_1 виявлено сліди речовини червоно-бурого кольору на ґрунті.

 

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, даними протоколу очної ставки за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та іншими доказами у справі.

 

Сукупністю зазначених доказів спростовуються доводи ОСОБА_1 про те, що вона лише відмахнулася палицею від ОСОБА_2, а тілесні ушкодження останній заподіяв син, вдаривши її лопатою, коли вони переслідували ОСОБА_1 у її дворі. 

 

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження кваліфіковано вірно.

 

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

 

Як убачається з протоколу судового засідання, твердження ОСОБА_1 про незаконні дії працівників міліції перевірялися під час розгляду справи в суді першої інстанції і не знайшли свого підтвердження. Зокрема, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що огляд території домоволодіння ОСОБА_1 проводився з дозволу і в присутності батьків засудженої - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а. с. 251 зв., 254).

 

Посилання у касаційній скарзі засудженої на порушення під час досудового слідства та судового розгляду справи її права на захист є безпідставними і спростовуються даними протоколів роз′яснення їй прав як підозрюваній та обвинуваченій, а також даними протоколу судового засідання, з яких убачається, що вона відмовилася від допомоги захисника, виявивши бажання захищати свої інтереси самостійно (а. с. 60, 108, 157, 216, 234).

 

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

 

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.

 

 

Судді:

 

Селівон О.Ф.                         Жук В.Г.                          Пошва Б.М.

 

 

 

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Суду України                                       О.Ф.Селівон