УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7083 Головуючий у 1-й інстанції : Ушакова Н.Є.
Категорія -57 Доповідач : Кіктенко Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Бараннік О.П.
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Гребенкіній Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі, Дніпропетровської області на постанову Васильківського районного суду, Дніпропетровської області від 11 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі , Дніпропетровської області про визнання дій суб*єкта владних повноважень неправомірними, зобов*язання вчинити певні дії, -
В с т а н о в и л а :
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі , Дніпропетровської області про визнання дій суб*єкта владних повноважень неправомірними, зобов*язання вчинити певні дії,посилаючись на те, що він має статус «дитина війни», має право на отримання за 2006,2007,2008,2009 роки доплати до пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007, але вказані виплати йому проведені не були.Просив суд поновити йому пропущений строк для звернення до суду, оскільки він дізнався про порушення його права під час висвітлення подій у пресі у зв*язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року та визнати дії суб*єкта владних повноважень неправомірними, зобов*язати Васильківське районне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області виплатити йому щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» за 2006,2007,2008,січень-жовтень 2009 року.
Постановою Васильківського районного суду , Дніпропетровської області від 11 січня 2010 року поновлено пропущений строк для звернення до суду із адміністративним позовом ОСОБА_1.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі, Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов*язане управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі, Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону Укрїни «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсіїзп віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного Фонду України у Васильківському районі, Дніпропетровської області ставить питання про скасування постанови Васильківського районного суду , Дніпропетровської області від 11 січня 2010 року та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача , посилаючись на порушення судом норм матеріального права .
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,який набрав чинність з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року , є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог щодо донарахування та виплати надбавки до пенсії у 2006 році, суд обгрунтовано виходив з того , що відповідно до п.17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України від 22 березня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст. 77 зазначеного закону, які набули законної сили з 2 квітня 2006 року та було відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 1 січня 2006 року.
Але відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року(із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) вказане підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів України у 2006 році не був визначений порядок виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни, що і виключило можливість збільшення пенсії.
Також позивачем були заявлені вимоги про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати йому підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і за період з липня по 31 грудня 2007 року(а.с.2).
Згідно з п.12 ч.1 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту»), в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України , зокрема, положення ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Тому суд 1 інстанції дійшов правильного висновку , що позовні вимоги в частині нарахування за 2007 рік підлягають частковому задоволенню, оскільки управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачці, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, а підстави для перерахунку за період з 1 січня по 9 липня 2007 року були відсутні.
Обгрунтовано суд прийшов до аналогічного висновку про правові підстави задоволення позову і за 2008 рік.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: Дітям віни(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України , зокрема, положенням п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов*язковими до виконання на території України , остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином , з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
Також суд прийшов до правильного висновку про поновлення позивачу строку для звернення до суду з урахуванням ч.2 ст. 100 КАС України .
Постанова суду відповідає нормам матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи скарги відносно пропуску позивачем строку звернення до суду є необгрунтованими. Відповідно до вимог ч.2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Тому суд, враховуючи конкретні обставини справи з урахуванням вказаної норми процесуального права та поважних причин пропуску строку для звернення з даним позовом до суду, поновив позивачеві вказаний строк.
Судом першої інстанції правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму , встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Тому при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».
Що стосується відсутності бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплата до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов*язань, оскільки реалізація особою права, не пов*язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства,не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Інші доводи скарги не впливають на правильність ухваленої постанови, зводяться до переоцінки доказів по справі та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.,ст.209,303, 304-1,307, 308 , 314 ЦПК України, колегія суддів , -
. У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Васильківському районі , Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Васильківського районного суду, Дніпропетровської області від 11 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: