У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого - судді |
Присяжнюк Т.І., |
|
суддів |
Косарєва В.І., Школярова В.Ф., |
|
за участю прокурора |
Кравченко Є.С. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2006 року , яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України,
раніше не судиму,
засуджено
- за ч.1 ст.203 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн. з позбавленням права займатися виробництвом і реалізацією алкогольних напоїв на строк 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 4 квітня 2006 року вирок скасовано, а справу щодо ОСОБА_1 провадженням закрито на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за таких обставин.
19.10.2005р. ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, не маючи ліцензії на виготовлення та збут спиртних напоїв, збула ОСОБА_2 за 10 грн. 1 л самогону.
Цього ж дня, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_3 за 5 грн. 0.5 л самогону.
25.10.2005р. ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_4 - 0.5 л самогону.
28.10.2005р., під час огляду місця проживання ОСОБА_1, працівниками міліції було виявлено і вилучено 1.5 л самогону, який згідно довідок експерта № 2075 від 20.05.05р. є міцним алкогольним спиртовмісним напоєм кустарного виробництва, а також вилучено самогонну закваску та самогонний апарат.
У касаційному поданні заступник прокурора Житомирської області просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та матеріалах справи. Посилається на те, що судом не враховано положення Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційний суд, визнаючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України, послався на те, що кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання самогону чи інших міцних напоїв домашнього виробництва, а так само торгівлі зазначеними спиртними напоями чи апаратами усунена з прийняттям КК України 2001 року.
Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 року алкогольними напоями є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів.
Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновків експерта №2156, №2158 від 31.10.2005р. вилучена у ОСОБА_1 рідина є міцним алкогольним (спиртовмісним) напоєм кустарного виробництва - самогоном, міцністю 46% об'єму спирту при 19 гр.С та закваскою, з якої можливо отримати міцний алкогольний (спиртовмісний) напій кустарного виробництва - самогон (а.с.25,26).
Крім того, господарські відносини по регулюванню виробництва і обігу алкогольних напоїв регулюються вищезазначеним спеціальним законом. Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції ОСОБА_1 визнана винною у зайнятті господарською діяльністю, щодо якої є спеціальна заборона, встановлена вищезазначеним законом від 19 грудня 1995 року, що виразилось у виготовленні та торгівлі алкогольними напоями без ліцензії.
Висновки апеляційного суду про те, що виробництво і торгівля алкогольними напоями (домашнього виробництва) не утворює складу злочину, суперечать роз'ясненням, викладеним в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності, згідно якого виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою зубу і збут самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення потрібно кваліфікувати як злочин, передбачений ст.203 КК України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції без достатніх підстав дійшов висновку про закриття справи щодо ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України.
Оскільки, висновки апеляційного суду не відповідають матеріалам справи і закону, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді справи, суду необхідно більш ретельно перевірити зазначені обставини, усі докази у справі, дати їм належну оцінку, і в залежності від установленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394 -396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Житомирської області задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 4 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.
Судді:
Присяжнюк Т.І. Косарєв В.І. Школяров В.Ф.