Судове рішення #10999317

                                                                                                                   Справа № 2-а-581 / 2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 вересня  2010 року      Березнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді        Мельничук Н.В.

               при секретарі                 Кравчук С.Я.                          

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до   Управління  державної автомобільної інспекції УМВС України  в Житомирській області про  скасування постанови серії АМ № 150009 від 31.03.2010р. в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 31 березня  2010 року  старшим інспектором дорожньо- патрульної служби  взводу № 3  роти дорожньо- патрульної служби м.Житомир старшим лейтенантом  міліції Яценко О.В.  винесено постанову серії ам № 150009 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КупАП, за те, що він  31  березня  2010 року  0 22.25 год. на 239 км автодороги Київ- Чоп керуючи автомобілем  « Мазда» державний номер НОМЕР_1 перевищив  швидкість  на 40 км/ год., рухався зі швидкістю 110 км/ год  при обмеженні швидкості  70 км/ год. та піддано штрафу в розмірі 260 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. На приладі  не було вказано, що зафіксована швидкість належить його автомобілю, оскільки  не було видно ні автомобіля, ні номерного знаку,   прилад « Візир» не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, в постанові  відсутні вказівки хто саме проводив фіксацію, відсутні розміри похибок. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати, провадження по справі закрити.

В судове засідання позивач не з»явився- надіслав до суду заяву, просить справу розглянути у його відсутність , позовні вимоги  підтримує, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується повідомленням  від 27.08.2010 року. Про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії АМ  № 150009 від 31.03. 2010 року  ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 31  березня  2010 року  0 22.25 год. На 239 км автодороги Київ- Чоп керуючи автомобілем  « Мазда» державний номер НОМЕР_1 перевищив  швидкість  на 40 км/ год., рухався зі швидкістю 110 км/ год  при обмеженні швидкості  70 км/ год.,  чим порушив вимоги п.12.9/б/ Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, додано протокол  по справі  про адміністративне правопорушення серії АМ № 133942 від 31.03.2010 року ., в якій зазначено, що швидкість вимірювалась приладом “Візир 0812435”.

Відповідно до п.п.20.1, 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом №111 МВС України 27.03.2009р., технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями, методичними рекомендаціями про порядок їх використання. Працівники підрозділів ДПС, яким видають технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про співробітників, які проводять фотофіксацію, та документацію, яка підтверджує сертифікацію даного приладу.

У постанові відсутні вказівки про те, хто проводив фотофіксацію, відсутні самі знімки, немає підтвердження того, що прилад “Візир 0812435” сертифікований.

В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про технічний засіб “Візир 0812435”, реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та відомості про співробітників, які несли в той час службу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на  239 км. автодороги Київ- Чоп.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність  ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні. Протокол про адміністративне правопорушення позивачу не вручено , а тому за відсутності  протоколу про адміністративне правопорушення як доказу винуватості особи відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Щодо позовних вимог  про закриття провадження по справі, то  адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому позов в цій частині  не підлягає до задоволення.

За таких обставин позов підлягає до частковаого задоволення з покладанням витрат на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

                                                                                                                               

    Адміністративний позов ОСОБА_1  до   Управління  державної автомобільної інспекції УМВС України  в Житомирській області про  скасування постанови серії АМ № 150009 від 31.03.2010р. в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП задовольнити частково.

Скасувати постанову серії АМ № 150009 від 31.03.2010 року про притягнення  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

 В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова  оскарженню не підлягає.

С у д д я                 Мельничук Н.В.    

КОПІЯ                                                                                                                  Справа № 2-а-570 / 2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року                                             Березнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді       Ємельянової Л.В.

               при секретарі                 Середі Л.А.

             

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Здолбунівського району УДАІ УМВС України в Рівненській області Роговського Олександра Станіславовича про скасування постанови серії ВК № 047331 від 14.01.2010р. в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 14 січня 2010 року начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Здолбунівського району УДАІ УМВС України в Рівненській області Роговським О.С. винесено постанову серії ВК № 047331 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КупАП, за те, що він 25.12.2009р. керував автобусом марки „ГАЛАЗ 3209” н/з НОМЕР_2, який своєчасно не пройшов державний технічний огляд, та піддано штрафу в розмірі 680 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. 25.12.2009р. його дійсно зупинив начальник ВДАІ, вказавши, що на лобовому склі прикріплений талон з логотипом „2009”, але він одразу показав йому талон про проходження технічного огляду на 2010 рік та пояснив, що він відклеївся від скла у зв’язку з морозами та ямами на дорогах, після чого начальник ВДАІ не став складати протокол і виносити постанову, про що свідчить відсутність його підпису. Про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення його не було повідомлено. Постанова серії ВК № 047331 в справі про адміністративне правопорушення від 14 січня 2010 року прийнята з порушенням його прав. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об’ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 047331 від 14 січня 2010 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.12.2009р. керував автобусом марки „ГАЛАЗ 3209” н/з НОМЕР_2, який своєчасно не пройшов державний технічний огляд, чим порушив вимоги п.31.3(б) Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП не додано жодного доказу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_4 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, всупереч вимогам ст.268 КУпАП ОСОБА_4 не було повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов’язана роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз’яснювалися його права та обов’язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП начальником ВДАІ не з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно абз. 4 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як вбачається з Талона про проходження державного технічного огляду на транспортний засіб „ГАЛАЗ 3209” н/з НОМЕР_2, дата проведення технічного огляду 05.12.2009р., а дата проведення чергового ТО до червня 2010 року. Зупинений начальником ВДАІ ОСОБА_4 був 25.12.2009р. На підтвердження факту своєчасного проходження техогляду ОСОБА_4 показав талон про проходження державного ТО з логотипом „2010”. Однак начальник ВДАІ не врахував даного доказу та не зазначив мотиви відхилення доказів, на які посилався ОСОБА_4, винісши 14.01.2010р. постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП.

З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він зареєстрований і проживає в с.Моквин Березнівського району Рівненської області, про що свідчить і прописка в його паспорті. Однак в постанові серії ВК № 047331 від 14 січня 2010 року зазначено, що ОСОБА_4 житель АДРЕСА_1.  

Не дотримано начальником ВДАІ також і вимог ст.285 КУпАП, яка встановлює обов’язок вручити або вислати копію постанови про адміністративне правопорушення особі, щодо якої її винесено.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху.

Суд вважає, що позивачем строк оскарження постанови пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувана постанова не була вручена позивачу та не була надіслана йому, що позбавляло його можливості звернутися з адміністративним позовом до суду. Копію постанови він отримав лише 15.03.2010р. після повідомлення відділом ДВС Здолбунівського районного управління юстиції про необхідність сплатити штраф.

За таких обставин позов підлягає до задоволення з покладанням витрат на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 94, 102, 158-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:                                                                                                                                

Поновити ОСОБА_4 строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.                                                                                                                                

    Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВК № 047331 від 14 січня 2010 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

С у д д я – п і д п и с

З оригіналом згідно

С у д д я                                                                                                       Л.Ємельянова

                                                                                                              Справа № 2-а-573 / 2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року                                        Березнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді       Ємельянової Л.В.

               при секретарі                 Середі Л.А.

             

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Ільченко Руслана Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_7 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 17 лютого 2010 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Ільченко Р.М. винесено постанову серії ВК № 067680 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КупАП, за те, що він о 03 год. 39 хв. на 140 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, та піддано штрафу в розмірі 300 гривень. Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення він не отримав. Дізнався про її існування лише 23 березня поточного року в Державній виконавчій службі у Березнівському районі, у зв’язку з чим пропустив строк для оскарження.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. На приладі “Візир” дійсно було зафіксовано автомобіль із швидкістю 88 км/год. Однак це було зафіксовано не його автомобіль і тому вини при складанні постанови він не визнав, але, оскільки поспішав на потяг не хотів сперечатися з інспектором ДПС і, підписуючи постанову в справі про адміністративне правопорушення, думав, що підписує протокол. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об’ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 067680 від 17 лютого 2010 року ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17.02.2010р. о  03 год. 39 хв. на 140 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, керуючи автомобілем “Ауді” н/з НОМЕР_3, рухався зі швидкістю 88 км/год при обмеженні швидкості 40 км/год, чим порушив вимоги п.12.9(б) Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не додано жодного доказу.

Відповідно до п.п.20.1, 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом №111 МВС України 27.03.2009р., технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями, методичними рекомендаціями про порядок їх використання. Працівники підрозділів ДПС, яким видають технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про співробітників, які проводять фотофіксацію, та документацію, яка підтверджує сертифікацію даного приладу.

У постанові відсутні вказівки про те, хто проводив фотофіксацію, відсутні самі знімки, не зазначено яким приладом проводилась фіксація порушень правил дорожнього руху та чи цей прилад сертифікований.

В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про технічний засіб, яким велася фотофіксація, реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та відомості про співробітників, які несли в той час службу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на 140 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_7 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов’язана роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз’яснювалися його права та обов’язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором ДПС не з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Не дотримано інспектором ДПС також і вимог ст.285 КУпАП, яка встановлює обов’язок вручити або вислати копію постанови про адміністративне правопорушення особі, щодо якої її винесено.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він попросив ОСОБА_7, щоб той завіз його 17.02.2010р. на потяг. Під час керування транспортним засобом на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів поза населеним пунктом водій не перевищував встановлену швидкість руху, а на приладі „Візир” було зафіксовано автомобіль не ОСОБА_7 Також підтвердив, що ОСОБА_7 інспектором ДПС ні протокол, ні постанова не видавалися.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_7 правил дорожнього руху.

Суд вважає, що позивачем строк оскарження постанови пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувана постанова не була вручена позивачу та не була надіслана йому, що позбавляло його можливості звернутися з адміністративним позовом до суду. Копію постанови він отримав лише 23.03.2010р. після повідомлення відділом ДВС у Березнівському районі про необхідність сплатити штраф.

За таких обставин позов підлягає до задоволення з покладанням витрат на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 94, 102, 158-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_7 процесуальний строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

                                                                                                                               

    Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВК № 067680 від 17 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

С у д д я

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34600, м.Березне, вул.Київська,3

          ________________________________________________________

22 квітня 2010 року                                           Начальнику ВДАІ з обслуговування

адміністративної території

Здолбунівського району

УДАІ УМВС України  

в Рівненській області

Роговському Олександру Станіславовичу

35700, м.Здолбунів Рівненської області  

 вул.Пушкіна,41                                                                                            

 

Березнівський районний суд Рівненської області направляє Вам для відома копію постанови від 22.04.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Здолбунівського району УДАІ УМВС України в Рівненській області Роговського Олександра Станіславовича про скасування постанови серії ВК № 047331 від 14.01.2010р. в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП.

                              Додаток: копія постанови суду на 1 арк.                                          

Суддя                                                                                          Л.Ємельянова

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34600, м.Березне, вул.Київська,3

          ________________________________________________________

29 квітня 2010 року                                            Інспектору ДПС Рівненської роти

ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України  

в Рівненській області

Косинському Олександру Анатолійовичу

33028, м.Рівне, вул.С.Бандери,14а                                                                                            

 

Березнівський районний суд Рівненської області направляє Вам для відома копію постанови від 29.04.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Косинського Олександра Анатолійовича про скасування постанови серії ВК № 086054 від 26.03.2010р. в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

                              Додаток: копія постанови суду на 1 арк.                                      

Суддя                                                                                             Л.Ємельянова

КОПІЯ                                                                                                   Справа № 2-а-561 / 2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року                                Березнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді       Ємельянової Л.В.

               при секретарі                 Середі Л.А.

             

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_11 до Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання неправомірними дій про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_11 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 04 березня 2010 року інспектором 3-го взводу Рівненської роти ДПС ОДДЗ Шинкарьовим Д.П. винесено постанову серії ВК № 077397 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КупАП, за те, що він 04.03.2010р. о 04 год.30 хв. на 268 км а/д Київ-Чоп в Корецькому районі Рівненської області виїхав на крайню ліву смугу призначену для руху, тоді як права смуга була вільна від транспортних засобів, чим порушив правила розташування транспортних засобів на дорозі, та піддано штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. При розгляді справи інспектром не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення. Стверджує, що виїхав на крайню ліву смугу руху для здійснення розвороту для того, щоб заїхати на АЗС заправити автомобіль. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об’ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 077397 від 04 березня 2010 року ОСОБА_11 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.03.2010р. о 04 год.30 хв. на 268 км а/д Київ-Чоп в Корецькому районі Рівненської області, керуючи автомобілем “ВАЗ 2108” н/з НОМЕР_4, виїхав на крайню ліву смугу призначену для руху, тоді як права смуга для руху була вільна від транспортних засобів, чим порушив правила розташування транспортних засобів на дорозі, а саме п.11.5 Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_11 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВК № 092142 від 04.03.2010р., з якого вбачається, що при складенні протоколу ОСОБА_11 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що виїхав на крайню ліву смугу для руху для розвороту.

Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов’язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_11 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13, який є батьком позивача і їхав разом з ним 04.03.2010р. у вказаному автомобілі, пояснив суду, що дійсно його син для того, щоб заїхати на АЗС заправити автомобіль, змушений був виїхати на крайню ліву смугу для руху, щоб здійснити розворот. Крім того, інших транспортних засобів у той час (о 04 год.30 хв.) на дорозі не було.

Відповідно до п.11.5 Правил дорожнього руху України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинку (стоянки).

В протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_11 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

За таких обставин позов підлягає до задоволення з покладанням витрат на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

                                                                                                                               

    Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВК № 077397 від 04 березня 2010 року про притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            С у д д я – п і д п и с

            З оригіналом згідно

            С у д д я                                                                                                Л.Ємельянова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація