Справа № 2а- 585 / 2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 07 вересня  2010 року     Березнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді       Мельничук Н.В.

при секретарі                               Кравчук С.Я.

з участю позивача                      ОСОБА_1            

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до начальника відділення державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території Березнівського району Кашернюка О.М. про  скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 14 травня  2009 року начальником відділення державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території Березнівського району Кашернюком О.М.  винесено постанову  про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КупАП, за те, що він 12 травня  2009 року  Моквин – Малинськ  порушив вимоги стандартів при утриманні залізничних переїздів / відсутній дорожній знак 2.2  « Проїзд без зупинки заборонено»  та піддано штрафу в розмірі 1020 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки порушень не допускав. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення. Стверджує, що постанову не отримував, не був повідомлений про місце і час розгляду справи, а копію постанови отримав  19 квітня 2010 року в відділі державної виконавчої  служби Березнівського районного управління юстиції.Вказує, що він не  відноситься до посадових осіб, оскільки  не виконує організаційно- розпорядчих чи адміністративно- господарських обов»язків, в постанові не вказано які саме стандарти і пункти порушено,  не враховани вимоги  ч.2 ст.33 КпАП України, ст.280 КпАП України.Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об’ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням  від 01.09.2010 року. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення без номера від 14 травня 2009  року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12 травня  2009 року  Моквин – Малинськ  порушив вимоги стандартів при утриманні залізничних переїздів / відсутній дорожній знак 2.2  « Проїзд без зупинки заборонено» , чим допустив порушення ДСТУ України.

В обгрунтування вини ОСОБА_1у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, додано протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 0314811 від 14.05.2009 р., з якого вбачається, що при складенні протоколу  ОСОБА_1вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що   знак був знятий для ремонту в період між рухом поїздів та встановлений після ремонту о 13 год.09 хв.12 травня 2009 року.

Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов’язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення. Крім того,  місце розгляду справи вказано  Березне ВДАІ , однак не зазначено  дату та час розгляду справи,  постанова і протокол про адміністративне  правопорушення винесені в один день в постанові  не вказано  де саме вчинено правопорушення, які  саме стандарти і пункти ДСТУ порушено.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.4 « Вимоги до експлуатаційного стану технічних засобів організації дорожнього руху, обладнання автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів та залізничних переїздів»  ДСТУ 3587-97 « Автомобільні дороги, вулиці та залізничні  переїзди» п.п.4.1.6 заміна  пошкоджених, а також таких попереджувальних знаків пріоритету , що не відповідають  п.п.4.1.4 і 4.1.5, слід здійснювати протягом доби з моменту виявлення, решти знаків – протягом 3 діб, а тимчасових – терміново. Відсутні знаки  повинні бути встановлені негайно.

В протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення  ОСОБА_1 вимог ДСТУ. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.

Відповідач не був присутній під час розгляду справи, постанову не отримав,  про існування постанови дізнався в відділі ДВС 19 квітня 2010 року, а тому пропустив строк для звернення до суду з поважної причини, тому даний строк підлягає поновленню.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову від 14 травня 2009 року про притягнення  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає

С у д д я