Справа № 2-3415/2010р

     Р І Ш Е Н Н Я          

І М * Я М  У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010  року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді СУРНІНОЇ Л.О.,

при секретарі   ЄСАУЛЕНКО Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

      Позивач звернувся із позовом про розірвання шлюбу, зазначивши, що 23.04.1988 року було зареєстровано шлюб з відповідачкою. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Позивач вказує, що спільне життя не склалося, шлюбні стосунки фактично припинені. Сторони мають діаметрально протилежні погляди та шлюб та сім*ю, мешкають окремо та не ведуть спільне господарство. Спору про поділ майна не має. Враховуючи вищевикладене, позивач просить розірвати шлюб.

У судовому засіданні сторони не були присутні, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, відповідно до яких позивач позов підтримав, просив покласти на нього витрати по справі, відповідачка на розірвання шлюбу погодилась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).

У судовому засіданні встановлено, що  23.04.1988 року було зареєстровано шлюб з відповідачкою. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Позивач вказує, що спільне життя не склалося, шлюбні стосунки фактично припинені. Сторони мають діаметрально протилежні погляди та шлюб та сім*ю, мешкають окремо та не ведуть спільне господарство. Спору про поділ майна не має.

Таким чином, суд вважає, що родина фактично розпалась, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам позивача. Вимоги про поділ майна не заявлені. Витрати при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 СК  України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 23.04.1988 року в Палаці урочистих подій м. Ворошиловграду, актовий запис №335, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави держмито в розмірі 17 грн. 00 коп. ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: