Справа  № 1-164

                                                                                                            2010 року

ВИРОК

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

21  вересня 2010  року                                           Городищенський  районний  суд                  

                                                                                   Черкаської  області  

в  складі :  

головуючого  судді                               Голосія   А.В.

при  секретарі                                                         ГорідькоГ.О.                  з участю  прокурора                                Зубенка С.А.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.  Городище  кримінальну справу  про  обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,    уродженця с. Ластівці Кам»янець – Подільського району Хмельницької області  жителя АДРЕСА_1, українця,  громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не  працюючого,  раніше    судимого вироком Городищенського районного суду від 23.03.2010 року за ч.1 ст. 185 КК України,-

  в скоєнні злочину, передбаченого  ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_1 будучи раніше  судимим вироком Городищенського районного суду від 23.03.2010 року за ч.1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт, маючи не зняту та не погашену судимість на шлях виправлення не став і знову вчинив злочин проти власності.  Так, він  24 липня 2010 року, близько 16 год 30 хв працюючи слюсарем  ТОВ «Інвестиційна компанія АГРОСОЮЗ – РП», юридична адреса якого  с. Мліїв Городищенського району Черкаської області, перебуваючи на території товариства з корисливих мотивів, повторно таємно, шляхом вільного доступу зайшов до пташника № 8 БПС № 1, умисно викрав 420 штук курячих яєць, вартістю  0, 37 грн за штуку чим заподіяв підприємству матеріальних збитків на суму 155 грн 40 коп.

      Допитаний в  судовому  засіданні  підсудний ОСОБА_1 в пред”явленому обвинуваченні визнав себе винним повністю та пояснив, що  він працює слюсарем ТОВ «Інвестиційна компанія АГРОСОЮЗ – РП».  24 липня 2010 року, під час виконання своїх трудових обов’язків він викрав 420 штук, які розклав по семи лотках та виніс за територію товариства і залишив біля кущів десь за 20 метрів від огорожі. У вечірній час, ОСОБА_1 повернувшись за викраденим був помічений охоронцями товариства, про що був складений акт.

       Учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи і тому суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи. Учасники проти цього не заперечують.

        Підсудний та учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має. Учасникам судового розгляду роз»яснені їх права, передбачені ст.299 КПК України.

       Суд  кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2  ст.185  КК України,  як  таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.    

       Призначаючи покарання підсудному, суд, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що  пом’якшують та обтяжують його покарання.

      В якості пом”якшуючих обставин суд враховує те, що підсудний щиро кається у вчиненому злочині та сприяв його розкриттю.

     Обставин справи, які обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

     Суд,  враховує,  що  підсудний ОСОБА_1 свою  вину  визнав  повністю, щиросердно кається в скоєному, сприяв розкриттю злочину, його характеристику,   вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання  з  випробуванням.

      По справі цивільний позов не заявлений.

     Судових витрат по справі немає.

      Речові докази, що стало предметом злочину та мають матеріальну цінність, суд, вважає за необхідне повернути за належністю.  

    Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

              Визнати ОСОБА_1  винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання по даній статті у вигляді 2 (два)  роки  позбавлення волі.

              На  підставі  ст. 75 КК України  звільнити засудженого ОСОБА_1  від  відбуття  призначеного  покарання,  якщо  він  протягом однорічного іспитового  строку  не  вчинить  нового  злочину  і  виконає  покладені  на  нього  обов’язки.

              На підставі ст. 76 КК України  покласти на засудженого ОСОБА_1 обов”язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з”являтися в цей орган для реєстрації.

             Міру запобіжного заходу  відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

             Речові докази по справі: 420 курячих яєць, які здані н азберігання заступникові директора ТОВ «Інвестиційна компанія АГРОСОЮЗ – РП» ОСОБА_2 повернути за належністю, звільнивши його за зобов’язальною розпискою.

                На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.        

           Головуючий :