Справа № 2- а-1067/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2010 року м. Олевськ
Олевський районний суду Житомирської області в складі :
головуючого судді Ковальчука М.В.
при секретарі Дворак Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олевську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на його користь з відповідача за період роботи з січня 2009 року по січень 2010 року 4887,60 грн. недоотриманих коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації в судове засідання не з»явився. Про день. час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку про, що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Встановлено, що позивач є потерпілим 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивача, довідкою з місця проживання.
Позивач працює в Овруцькій дистанції колії ДТГО Південно-Західної залізниці на посаді монтера колії 3 розряду і отримує з січня 2009 року по січень 2010 року щомісячно по місцю роботи, яке обслуговується стосовно зазначених виплат управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, які встановлені на час виплати. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його правах на отримання доплати в розмірі, зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:
• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
• - з 01.11.2009р. – 744.00 грн.
• - з 01.01.2010р. – 869.00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те , що доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , належить до соціальних виплат , а не до структури заробітної плати, тому суд не бере до уваги у зв’язку з їх безпідставністю посилання позивача на ст. 233 КЗпПУ відповідно до якої , у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до встановленого, позивач згідно довідки з місця роботи отримував зазначену доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. щомісячно за період з січня 2009 року по січень 2010 року, тому вважаю, що в межах річного строку з дня звернення до суду до стягнення на користь позивача підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця , що становить (5,20 грн. х 11 міс. = 7055,80 грн.) , тобто за період з 01 лютого 2009 року по 01 січня 2010 року , а саме:
З 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. – 605 грн. х 2 міс. = 1210 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. – 625 грн. х 3 міс. = 1875 грн.,
З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. – 630 грн. х 3 міс. = 1890 грн.,
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. – 650 грн. х 1 міс. = 650 грн.,
З 01.11.2009 р. по 01.01.2010 р. – 744 грн. х 2 міс. = 1488 грн.
Всього – 7113 грн.
Таким чином , 7113грн. – 57,20 грн. отриманих коштів = 7055,80 грн., а не 4887,60 грн. як зазначено в позовній заяві, оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 09 лютого 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивача на соціальний захист як особи , яка працює на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивача 7055,80 грн. допомоги , передбаченої ст. 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.
Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, не у відповідності із ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 лютого 2009 року по 01 січня 2010 року в розмірі 7055,80 гривень, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ .
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації державне мито в сумі 73,96 грн. на користь держави.
В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: