АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 8393 / 2010 Головуючий в 1 інстанції - Чередниченко В.Є.
Категорія - 26 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Перцової В.А
суддів - Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, -
ВСТАНОВИЛА:
ВАТ "Павлоградвугілля" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.05.2010 року скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачу в його позовних вимогах.
Як на підстави своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права / а. с. 34-37 /.
Зазначеним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Суд стягнув з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди та на користь держави: судовий збір у розмірі 8,50 гнр. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 15 грн.
/а. с. 30/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Суд встановлено, що позивач ОСОБА_1. тривалий час знаходився у трудових відносинах з ВАТ "Павлоградвугілля", де працював в підземних та шкідливих умовах, зокрема шахти "Павлоградська", на різних посадах з повним робочим днем у шахті / а. с. 9-10 /.
Працюючи на шахті, в підземних та шкідливих умовах, позивач отримав професійне захворювання: двосторонній плечолопатковий періартроз, дефартроз ліктьових та колінних суглобів; хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії); нейросенсорна приглухуватість першого ступеню (з легким зниженням слуху), що підтверджено інформаційною довідкою про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання від 17.07.2009 року та виписками з історій хвороб та епікризами ОСОБА_1 / а. с.3-6, 7-8 /.
Висновком МСЕК від 04.01.2010 року позивачу встановлено первинно і безстроково 3 групу інвалідності та 40% втрати професійної працездатності / а. с.11-12 /.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що внаслідок втрати професійної працездатності позивачу була спричинена моральна шкода, оскільки він: відчуває фізичний біль та душевні страждання; погіршилися його здібності, виникли переживання - викликані наслідками професійного захворювання; він повністю втратив професійну працездатність і втратив роботу; постійно відчуває біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах; відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, біль у грудях і знизився слух, - все це порушує його звички та звичний спосіб життя.
Спричинена позивачу моральна шкода, як вважає суд першої інстанції, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст.23,1167,1168 ЦК України і ст. 237-1 КЗпП України та рішення Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, - повинна бути відшкодована відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у відповідності зі ст.ст.23,1167,1168 ЦК України і ст. 237-1 КЗпП України та рішення Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, яка завдана йому в результаті отриманого ним професійного захворювання під час роботи в підземних та шкідливих умовах ВАТ "Павлоградвугілля".
З’ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
Таким чином, доводи відповідача, приведені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засідання всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з цього часу.
СУДДІ: