ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"15" червня 2006 р. | Справа № 8/273/05 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Бойко Л.І.,
суддів Величко Т.А., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ПП „Агро-Сов”, м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.04.2006р.
зі справи № 8/273/05
за позовом ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва
до ПП „Агро-Сов”, м. Миколаїв,
ТОВ „Прейс-сіт”, м. Київ
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу
встановив:
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ПП „Арго-Сов” та ТОВ „Прейс-сіт”, на загальну суму 148141,60 грн., на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.04.2006р. (суддя Т.М. Дубова) позов задоволено, визнано недійсними договори купівлі-продажу на загальну суму 148141,60 грн. та застосовано наслідки, передбачені статтею 49 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.).
ПП „Агро-Сов”, не погодившись з рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи та чинному законодавству.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке підлягає задоволенню на підставі статей 59, 93 ГПК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги на предмет їх юридичної оцінки, судова колегія дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи із наступного:
Між ПП „Арго-Сов” та ТОВ „Прейс-сіт” укладено договори: купівлі-продажу насіння соняшнику на суму 305000,00 грн. від 23.03.2004р. та купівлі-продажу насіння соняшнику на суму 74941,60 грн. від березня 2004 року (без зазначення дати).
На виконання умов зазначених договорів ТОВ „Прейс-сіт” відвантажило на адресу ПП „Агро-Сов” насіння соняшнику на загальну суму 148141,60 грн., про що свідчать накладні № 27 від 01.03.2004р. та № 29 від 23.03.2004р. Товар було отримано за дорученнями ЯЗД № 477200 від 01.03.2004р. та ЯЗД № 477199 від 23.03.2004р.
ПП „Агро-Сов”, в свою чергу, в рахунок оплати вартості отриманих товарів за вказаними договорами розрахувалось з ТОВ „Прейс-сіт” у готівковій формі в сумі 148141,60 грн., про що свідчать квитанції до приходного касового ордеру № 30 від 01.03.2004р. та № 41 від 23.03.2004р.
Відповідно до ст. 49 Цивільного Кодексу УРСР, угода, укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є недійсною. До таких угод, зокрема належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з’ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання певних юридичних наслідків.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Прейс-сіт” зареєстровано Голосіївською райдержадміністрацією м. Києва 18.03.2003р. за № 06551, зареєстровано як платник ПДВ із видачею 22.04.2003р. відповідного свідоцтва. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2004р. установчі документи ТОВ „Прейс-сіт” визнані недійсними з моменту реєстрації, оскільки суд встановив, що підприємство було зареєстровано особою, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, тобто на підставну особу.
Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Отже, заснування підприємства і здійснення його реєстрації на підставну особу, укладання в подальшому таким підприємством угоди та несплата з цього податків, дають підстави вважати, що укладаючи спірні угоди, ТОВ „Прейс-сіт” діяло з конкретною метою, яка була спрямована на приховування отриманих за угодами грошових коштів від оподаткування. Така мета суперечить статті 67 Конституції України, якою передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, тому така мета не відповідає інтересам держави і суспільства.
З урахуванням викладених обставин господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що угоди купівлі-продажу від 23.03.2004р. та від березня 2004 року (без зазначення дати) на загальну суму 148141,60 грн., укладені між ПП „Арго-Сов” та ТОВ „Прейс-сіт”, підпадають під ознаки угоди, укладеної з метою суперечною інтересам Держави і суспільства, встановленої ст. 49 ЦК України.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що умисел на укладення угоди з метою, що завідомо суперечила інтересам держави та суспільства, мав місце з боку однієї сторони за цими угодами, а саме –ТОВ „Прейс-сіт”.
Оскільки, згідно зі ст. 49 ЦК України, при наявності умислу лише у однієї із сторін, у даному випадку ТОВ „Прейс-сіт”, все одержане нею за угодою повинно бути спочатку повернуто другій стороні –ПП „Агро-Сов”, після чого, одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход Держави, господарським судом правомірно застосовано юридичні наслідки, згідно до яких з ТОВ „Прейс-сіт” на користь ПП „Агро-Сов” стягнуто грошові кошти загальною сумою 148141,60 грн., а з ПП „Агро-Сов” на користь держави стягнуто вартість майна, одержаного відповідно до оспорюваних договорів.
За таких обставин рішення господарського суду відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 59, 93, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Відновити ПП „Агро-Сов” пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.04.2006р. у справі № 8/273/05 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді : Т.А. Величко
А.М. Жукова