ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 вересня 2009 року 14:45 № 2а-5865/09/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон»
до Міністерства фінансів України
про оскарження правового акту індивідуальної дії –наказу від 08.05.09р. №650
Судова колегія у складі:
Головуючий суддя Смолій І.В.
Судді : Васильченко І.П.
Федорчук А.Б.
Секретар Бузінова І.Ю.
Представники
Від позивача: Трубіцина Г.О. –пк (дов.від 09.09.09р. №149)
Від відповідача: Бондар О.М. –пк(дов.від 25.09.08р. №31-28030-02-2/23)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.09.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач ТОВ «Букмекерська контора «Марафон»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства фінансів України про оскарження правового акту індивідуальної дії –наказу від 08.05.09р. №650.
Ухвалою суду від 17.06.09р. відкрито провадження по справі та призначено до попереднього розгляду на 22.07.09р.
22.07.09р. суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у відповідності до ст..24 КАС України до колегіального розгляду на 05.08.09р.
В судове засідання 05.08.09р. не з’явився представник позивача, тому ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 08.09.09р.
08.09.09р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав, в обґрунтування позовних вимог пояснив, що оскаржуваним наказом №650 від 08.05.09р. до 7 червня 2009 р. було зупинено дію ліцензії позивача, даний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає визнанню нечинним в частині зупинення дії ліцензії позивача оскільки у зв'язку з прийняттям наказу відповідач всупереч закону встановив додаткові обмеження підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу, чим порушив право позивача на здійснення такої діяльності згідно ліцензії та відповідних торгових патентів.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, та пояснив, що оскаржуваний наказ відповідачем було винесено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 травня 2009 р. № 494-р «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян»яким, зокрема, зобов'язано Мінфін зупинити строком на один місяць дію ліцензій, виданих суб'єктам господарювання, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (крім лотерей), для забезпечення їх перевірки МНС, Держгірпромнаглядом, іншими контролюючими та наглядовими органами з питань забезпечення їх безпечного використання.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 06.02.1997р.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 199181 позивач обрав видом господарської діяльності діяльність з організації азартних ігор.
16.06.2006року Товариство з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон»отримало ліцензію Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор серія АВ № 082972 .
Строк дії ліцензії встановлено з 30.05.2006 р. по 29.05.2011 р.
07 травня 2009 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 494-р «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян»яким, зокрема, зобов'язано Мінфін зупинити строком на один місяць дію ліцензій, виданих суб'єктам господарювання, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (крім лотерей), для забезпечення їх перевірки МНС, Держгірпромнаглядом, іншими контролюючими та наглядовими органами з питань забезпечення їх безпечного використання.
На виконання зазначеного розпорядження Міністерством фінансів України видано наказ № 650 від 08 травня 2009 р. «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор».
Згідно цьому наказу зупинено до 07 червня 2009 р. дію 205 ліцензій, виданих суб'єктам господарювання, на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, в тому числі і ліцензії АВ № 082972 виданої 16.06.2006 р. позивачу.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конституції України (№25к/96-ВР) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 113 Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.
Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про Кабінет Міністрів України»від 16 травня 2008 року № 279-УІ (надалі за текстом - «Закон № 279-УІ»).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 цього Закону Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві держави адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
Статтею 52 Закону № 279-УІ визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпорядження Кабінету Міністрів України.
Це положення узгоджується із ст. 117 Конституції України відповідно до які Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які обов'язковими до виконання.
Частиною другою статті 55 Закону № 279-УІ встановлено, що розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цим розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.
Спеціальним законом який визначає види господарської діяльності, що підлягаю ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування порушення законодавства у сфері ліцензування є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 1 червня 2000 року № 1775-ІП .
Стаття перша зазначеного Закону визначає орган ліцензування, як орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.
Згідно ст. 3 Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 1 червня 2000 року № 1775-ІП одним з основних принципів державної політики у сфері ліцензування є захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Статтею 4 Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 1 червня 2000 року № 1775-ІП передбачено, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.
Відповідно до ст. 9 Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 1 червня 2000 року № 1775-ІП ліцензуванню підлягає, зокрема, організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування»визначено, що Міністерство фінансів України є органом, який здійснює ліцензування щодо господарської діяльності з організації проведення азартних ігор.
Положення про Міністерство фінансів України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1837 (надалі за текстом - «Положення»).
Пункт перший цього Положення визначає, що Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту другому цього ж Положення Мінфін у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України.
Посилання позивача на ст. 6 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" яка визначає перелік повноважень органу ліцензування, яким є відповідач, та на те, що даний закон взагалі не передбачає поняття «зупинення дії ліцензії»та механізму його реалізації а також твердження позивача, що не встановивши зі сторони позивача порушень ліцензійних умов та зупиняючи дію ліцензії позивача, відповідач перевищив свої повноваження, які передбачено чинним законодавством є безпідставними.
Слід зазначити, що питання щодо додержання ліцензіатом ліцензійних умов не є предметом розгляду у цій справі.
В даному випадку Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції та з метою реалізації державної політики у сфері ліцензування, спрямованої на захист життя і здоров'я громадян, видав обов'язкове для виконання розпорядження. Виконання відповідачем названого розпорядження шляхом видачі оскаржуваного наказу не містить ознак заходу, спрямованого на припинення правопорушення позивача.
Крім того слід зазначити, що розпорядження Кабінету Міністрів України № 494-р «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян»на даний час не скасовано.
Таким чином, виходячи з системного аналізу чинного законодавства суд не вбачає в діях відповідача порушення принципу законності встановленого статтею 19 Конституції України (254к/96-ВР), відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи всі вище зазначені обставини в їх сукупності, суд не вбачає в діях позивача відповідача порушень, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного наказу.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Головуючий суддя Смолій І.В.
Суддя Васильченко І.П.
Суддя Федорчук А.Б.