КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-14211/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Коротких А.Ю.,
суддів Федорової Г.Г.,
Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Вечер А.В.,
за участю: пр-ків позивача Лабунської М.П., Василюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства «Укренергозбут»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Укренергозбут»до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 66 від 22.07.2009 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача, щодо правильності застосування цін (тарифів) на природний газ, за результатами якої було складено акт № 161 від 15.07.2009 року.
На підставі акту перевірки було винесене рішення № 66 від 22.07.2009 року, яким у позивача, у зв’язку з порушенням ним застосування вільних цін на природний газ за умови запровадження для них режиму державного регулювання, було вилучено в дохід Державного бюджету України суму необгрунтовано одержаної виручки в розмірі 11144058 грн. 25 коп. та накладено штраф в розмірі 22288116 грн. 50 коп.
В обґрунтування позиції щодо правомірності оскаржуваного позивачем рішення, відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 року «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»», згідно з якою встановлюється граничний рівень ціни на природний газ.
Вказує на те, що позивач, в порушення зазначеної постанови, безпідставно перевищував граничні ціни на природний газ, внаслідок чого у вересні 2008 року та у січні 2009 року необгрунтовано отримав виручку в розмірі 11144058 грн. 25 коп.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки вважає, що до позивача не можуть бути застосовані положення вказаної постанови КМУ.
З матеріалів справи вбачається, що згідно ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) серії АВ № 387229 від 10.03.2009 року, позивач отримав право на постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Строк дії ліцензії з 22.09.2008 року по 21.09.2013 року (а.с. 43).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-XII (далі по тексту –Закон № 507-XII), державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Стаття 9 вказаного Закону передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 року № 605 «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»встановлені граничні рівні цін на природний газ.
Вказаною постановою КМУ врегульовані відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначено порядок і механізм їх участі у цих заходах та встановленні повноваження Міністерства палива та енергетики України.
Згідно з ч.3 ст. 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 року № 1775-ІІІ (далі по тексту - Закон № 1755-ІІІ), ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Відповідно до ст.ст. 8,9 Закону № 1755-ІІІ ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності та ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як постачання природного газу за регульованим та за нерегульованим тарифом.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегулюваним тарифом затверджено наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 серпня 2005 р. № 73, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 серпня 2005 р. № 694 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 р. за № 1088/11368 (далі - Ліцензійні умови). Ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про захист економічної конкуренції".
Ліцензійними умовами передбачено, що під визначенням «постачання природного газу за нерегульованим тарифом»слід розуміти вид господарської діяльності з постачання природного газу безпосередньо споживачам, що провадиться ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за вільними цінами та в умовах конкуренції. Провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом можливе при виконанні визначених умов.
Пунктом 3.2. Ліцензійних умов прямо передбачено, що ліцензіат здійснює постачання природного газу на договірних засадах за вільними цінами.
У зв’язку з тим, що позивач отримав ліцензію на зайняття господарською діяльністю з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, строк дії якої не сплинув, колегія суддів вважає неможливим застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 р., так як положення останньої саме встановлюють граничні ціни на газ, що постачається.
Слід також зазначити, що п. 9 постанови КМУ № 605 передбачено, що витрати Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на реалізацію природного газу затверджуються Міністерством палива та енергетики за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки України.
Оскільки позивач здійснює реалізацію природного газу промисловим споживачам, іншим суб’єктам господарської діяльності та бюджетним установам і організаціям з ресурсу інших підприємств газовидобувної промисловості, які не входять до складу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», застосування щодо нього положень постанови КМУ від 29.04.2006 року № 605 «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»є безпідставним.
Таким чином, рішення відповідача про застосування до ЗАТ «Укренергозбут» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 66 від 22.07.2009 року слід визнати таким, що було прийнято в порушення вимог діючого законодавства, а відтак вимоги позивача про його скасування слід визнати правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до хибного висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв’язку з чим невірно вирішив спір.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства «Укренергозбут»–задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2010 року –скасувати.
Адміністративний позов –задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві № 66 від 22.07.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 14.09.2010 року.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Федорова Г.Г.
Цвіркун Ю.І.