КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1556/09 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..
У Х В А Л А
Іменем України
"25" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Трохименка Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 (далі –ОСОБА_3, позивач) звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Трохименка Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2009 року, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Постановою СВ 077185 від 14 травня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 330 гривень. Вказаною постановою встановлено, що 14 травня 2009 року ОСОБА_3 керував автомобілем по вул. Московській в місті Ніжин та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 “В’їзд заборонено”, передбаченого Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10. 2001 року (далі –ПДР).
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що доводи позивача про те, що він не порушував ПДР спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до статті 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що інспектор ДПС Ніжинського ВДАІ Трохименко Сергій Володимирович, перебуваючи на чергуванні на службовому автомобілі разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зупинив позивача, який виїхав на автомобілі з вулиці Московської від магазину “Терем” в зоні дії дорожнього знаку “В’їзд заборонено” на вул. Набережну. Протокол про адміністративне правопорушення склав Трохименко С.В.
В силу частини 1 статті 122 КупАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцять до двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про адміністративне правопорушення, постовою відомістю розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби.
Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, –через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч.5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцять днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (ч.2 статті 212 КАС України).
Головуючий:
Судді: